Українців та їхніх собак перевірятимуть на адекватність

В Україні подали на розгляд законопроект, згідно з яким собак потенційно небезпечних порід та їх господарів перевірятимуть на адаптованість (перших) та адекватність (других). Докладніше про це можете прочитати тут.

Законопроект — в Полтаву. Пункт 1: про чіпи.

«Полтавщина» намагалася простежити, як втілюватиметься можливо прийнятий закон у нашому місті. Поглянемо почергово на кілька його пунктів.

Так, кілька слів про чіпування. За словами Юрія Мироненка, головного лікаря однієї з ветклінік Полтави, електронну ідентифікацію тварини можна зробити хоч зараз. Коштує така процедура 200 гривень. Тривалість її проведення — 20 хвилин і 1 секунда: чіп розміром з рисову зернину вводять під шкіру чотирилапому за 1 секунду, решту часу займає оформлення документів.

Навіщо потрібен чіп? З нього можна зчитати інформацію про 15-значний унікальний код, введений у міжнародну базу. За кодом знайти власника собаки буде неважко. Як зазначив Юрій Мироненко, процедура чіпування чотирилапих серед полтавців поки що непопулярна. Погоджуються власники тварин на електронну ідентифікацію своїх улюбленців хіба що тоді, коли хочуть виїхати за кордон. До речі, з 1 січня 2010 року у країни Євросоюзу заборонений ввіз нечіпованих тварин.

Чи «потягнуть» полтавці чіпування? На думку Анжели Ломанової, лідера Полтавської обласної зоозахисної благодійної організації «Право на життя», так. Адже якщо у людини є один-єдиний улюбленець, виділити на нього 200 гривень вона зможе. Проте, на думку зоозахисниці, краще все-таки було б дотримуватися практики татуювання тварин, ніж їх чіпувати.

Пункт 2: про «алко-», «нарко-» та «псих-».

Перейдемо до другого пункту — перевірка адекватності господарів тварин. Анжела Ломана вважає, що зобов’язання власникам пройти спеціальні курси навчання та отримати відповідний медичний висновок, що він не є алко- чи наркозалежним та здоровий психічно — сильний та позитивний момент проекту закону.

— Наші волонтери теж розробляли законопроект такого плану, — розповіла зоозахисниця. — Від себе ми додали б ще одне: якщо хтось хоче завести собаку, він має отримати довідку про адекватність і від свого дільничного. Наприклад, чоловік не є наркоманом, але його сім’я неблагополучна. Він щовечора б’є дружину та ганяється за нею з сокирою. І хто знає, що він робитиме з собакою, якщо його таки купить. А з вигляду ніби нормальна людина, і на обліку у психдиспансері не стоїть... Тому ми вважаємо, що потрібно, аби дільничний також давав своє заключення. Наприклад, чи викликають його за адресою до того чи іншого громадянина...

«Полтавщина» передзвонили кільком власникам цуценят ротвейлера та бультер’єра та запитала, чи потрібно при покупці чотирилапого пред’являти довідку стосовно своєї адекватності. Усі відповіли: «Ні». Як тоді продавець визначає, чи «нормальному» власнику віддає собаку? Нам зауважили: це видно по людині, по її поведінці. Виходить, якийсь псих може купити вівчарку, а потім знущатися над нею та, не дай Бог, натравлювати на перехожих?

Не завжди, говорить Юлія Кухта, інструктор-методист клубу собаківництва. Якщо купувати чотирилапих у сумлінних людей, у тому ж розпліднику, наприклад, покупцю влаштують такий допит, що шансів приховати агресивність чи внутрішні розлади у нього мало (примітка: але є). Це своєрідний тест для людини, а запитання допоможуть продавцю виявити ціль заведення собаки і те, у які руки віддаватимуть чотирилапого. За словами Юлії Кухти, відрізнити здорову людину від алко- чи наркозалежної допомагає і вартість тварин. Купити нині цуценя — задоволення не з дешевих. Тому у того ж наркомана, наприклад, просто не вистачить грошей на, справді, породистого собаку.

Пункт 3: про адекватність собак, як адекватність їх власників.

А як щодо підтвердження адаптованості собаки? Де в Полтаві можна протестувати чотирилапого? Як виявилося, ніде. За такою послугою потрібно їхати в інше місто, наприклад, в Київ. Тварин тестують, коли їм від 6 до 8 тижнів. Він дозволить оцінити характер чотирилапого, його мисливський інстинкт, психологічну стійкість тощо. За словами Юлії Кухти, для соціальної адаптації собака, віком до 1 року, має пройти курси дресури. (Більш детально про це читайте у наших наступних публікаціях).

— Мова йде про соціалізацію цуценяти, — розповіла інструктор-методист. — Курс слухняності називається «Собака в місті». Він складається з 12 вправ та двох ступенів. Після його проходження собака не повинен проявляти агресію по відношенню до оточуючих і бути керованим, виконувати різні команди. Серед вправ на екзамені чотирилапий демонструє наступне: поведінку в звичайних та ускладнених міських умовах (сильний пішохідний потік, сирени, автомобілі тощо або їх симуляція) з зупинками; прохід крізь натовп по команді «Поруч!», не реагуючи на оточуючих та багато іншого.

За словами Юлії Кухти, спочатку собака має пройти курс слухняності, а потім вже курс захисту. Сьогодні ж багато хто робить навпаки: тільки завів тварину (наприклад, для компенсації свого комплексу неповноцінності) — вже натравлює чотирилапого на людей. На думку інструктора-методиста, вчити охороняти тварину можна лише після того, як собака привчений до слухняності. Коли ж цуценя (з не зрозуміло якою психікою) продають людині (також не зрозуміло, з якою психікою, який ще вчитиме собаку кидатися на оточуючих), частіше за все такі тварини і загризають своїх господарів.

— Проблема не в породі собаки: ротвейлер чи такса, — розповіла Юлія Кухта. — Проблема в голові у людей. І не собака тієї чи іншої породи небезпечний, а людина небезпечна, яка не вміє правильно виховати тварину. На курсах же, перш за все, проходять навчання власники тварин. Вже потім — їх улюбленці. За таких умов у людини буде розуміння, як жити з собакою у суспільстві, За таких умов у людини не буде розуміння, що собаку потрібно на когось натравлю вати, а вихований собака буде безпечним для суспільства. У Полтаві пройти навчання як господарю, так і його улюбленцю можна в обласному центрі собаківництва КСО.

Пункт 4: повідок зробить собаку психом?

Згідно з законопроектом, вигулювати собак потенційно небезпечних порід можна тільки на повідку (1,2 метри) та в наморднику. Думки з приводу цього пункту у наших спікерів розійшлися.

За словами Анжели Ломаної, такий підхід до вигулу собаки вірний. Адже спускати собак, які можуть бути агресивними, з повідка не можна. Навіть у лісі це робити небезпечно — там можуть збирати гриби відпочиваючі. Тому краще давати змогу чотирилапомо вільно гуляти, наприклад, у дворі приватного будинку.

Юлія Кухта ж вважає, що вище вказаний пункт потребує корегування:

— Якщо тварину постійно водити в наморднику та на повідку, вона просто на просто звихнеться. Таким чином можна зробити із собаки психа. Ну, собака — це ж не хом’ячок, який може бігати в колесі у замкненому просторі. І тут я не розумію: якщо чотирилапий пройшов курс слухняності, якщо він піддається дресурі і реагує на кожну мою команду, чому він не може гуляти без повідка та намордника? Тут питання впирається хіба що в те, що гуляти йому ніде — офіційних місць для вигулу немає.

Нагадаємо, полтавська влада пообіцяла облаштувати майданчики для вигулу собак в Полтаві.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»