Із новим трудовим кодексом повертаємося на 100 років назад

Створена в 1993 році спілка об’єднала жінок, яких у першу чергу цікавили питання їхнього представництва в органах влади на різних рівнях, адже світова спільнота неухильно вимагає, щоб там їх було не менше 30% порівняно з чоловіками. Цим переймається й зараз ця організація, яка має вже міжнародний статус, адже минулого року ввійшла до складу Міжнародної жіночої організації при ООН.

— Ми стали 47-ою країною, прийнятою до цієї структури, — розповіла Валентина Семенюк-Самсоненко. — Це говорить про те, що жіночий рух може консолідуватися. Наше першочергове завдання — захист прав жінки й дитини. На сьогодні СЖУ став ініціатором підписання угод з іншими громадськими організаціями, які є в Україні й підтримують ті ж основні напрямки, що й ми: соціально-економічний, правовий та екологічний. Приємно відзначити, що з нами офіційно виявили бажання співпрацювати незалежні профспілки.

Громадський рух нині набуває сили. Ми об’єднуємося для того, щоб контролювати роботу влади, створені нею фінансові пірамідки й дихати в потилицю політикам, які на папері сповідують одне, а в сесійній залі приймають зовсім інші рішення. Я вважаю, що зараз іде наступ на права людини. У грудні минулого року прийнято трудовий кодекс про працю, куди внесено як норму 12-годинний робочий день. Цим ми повертаємося на 100 років назад, коли у важкій боротьбі жінками Канади було здобуто право на 8-годинний робочий день.

Незважаючи на те, що громадські починання виконуються безкоштовно, обласна організація СЖУ, якою вже 3 роки керує Ганна Панасюк, об’єднала справжніх ентузіасток, які зробили за звітний період чимало хороших справ.

Влітку минулого року з ініціативи СЖУ по всій Україні проводилися роз’яснювальні акції стосовно генетично модифікованих організмів та харчових добавок, які шкідливо впливають на організм людини, особливо дитячий. Активну участь у ній узяли й полтавки. Активістки СЖУ роздавали буклети щодо шкідливості абортів та ранніх статевих стосунків. Люди охоче їх розбирали й цікавилися роботою громадської організації. Уже традиційними стали ранки на ОДТРК «Лтава» до Дня святого Миколая, які проводяться спільно з міською громадською організацією дітей-інвалідів із дитинства та їхніх опікунів. Напередодні Нового року разом із членами цієї організації Ганна Панасюк відвідала дитячу лікарню й вручила дітям подарунки. Позаминулого року викликав схвалення серед полтавців ще один захід — конкурс дитячого малюнка на асфальті, приурочений Міжнародному дню захисту дітей.

І список хороших справ, зроблених членами обласної громадської організації СЖУ «За майбутнє дітей», можна продовжувати. Є цікаві починання й у районних організаціях. Зокрема, на конференції своїми напрацюваннями поділилися пирятинці. Там уже 2 роки активно діє громадська організація «Жіночі ініціативи», ініційована головою районної ради Олексієм Рябоконем. Її голова Ірина Таран поділилася досвідом: «Ми працюємо в трьох напрямках: створенням шкільних служб порозуміння (на сьогодні їх уже 6), проведенням медіації в кримінальних справах разом із прокуратурою й міліцією, відділом освіти й центром соціальної служби для дітей та молоді (таких заходів 13), у нас діє центр відновних практик у громаді. Одним із методів роботи є так зване „коло“, яке покликане попереджувати конфлікти в колективі та особистісні проблеми. За 2 роки нами проведено вже 150 „кіл“. Щоб було зрозуміло, поясню детальніше. У приміщенні учасники заходу сідають колом, щоб бачити один одного. Серед нас є підліток, у якого виникли певні проблеми вдома чи в школі. Ми передаємо по колу своєрідний знак — братину. Той, у кого вона в руках, повинен відверто висловити свою точку зору на підняту проблему або ставлення до того, про кого говоримо. Хто ще не готовий говорити, передає братину наступному. Під час такого спілкування відкривається багато проблем. А далі вже ми вирішуємо їх із спеціалістами.

Медіація — це спільна робота з правоохоронними органами з метою виявлення причин і мотивів скоєних підлітками злочинів, найчастіше крадіжок. У кількох випадках таким чином нам удалося пом’якшити міру покарання неповнолітнім».

Серед багатьох питань, що розглядалися на конференції, чи не основним було обрання голови правління Полтавської обласної громадської організації. Присутні вдруге віддали голоси за кандидатуру Ганни Панасюк. Враховуючи ситуацію в державі, поле діяльності для громадських починань дуже широке. Отже, робота жінок продовжуватиметься.

Любов ПРИЙМАК, «Полтавщина»