Полтавські вожді, пірати та янголи узяли участь у параді колясок

Сьогодні в Полтаві відбувся парад колясок. До парку культури та відпочинку «Перемога» зібралися не тільки учасники, але й усі бажаючі подивитися на яскраве і красиве дійство. До речі, парад колясок у нашому місті організували вперше. До цього його вже проводили у Києві, Черкасах, Севастополі, Чергігові, Кременчуці та інших містах.

Як повідомила Євгенія Большакова, одна з організаторів параду, зареєстрованих учасників на початку заходу було 30. Та пізніше їх кількість значно збільшилася. За словами Євгенії, «полтавський» парад колясок відрізняється від усіх інших тим, що у ньому не буде переможців. Але журі усе одно виділить дві найкращі коляски. Чи вони не переможці? Ні, зазначила дівчина, просто «коляски, але виокремлені суддями». Та хоча призерів не буде, без подарунків зі свята не піде жодна родина, завірили організатори. Усі учасники параду колясок отримають фото на пам’ять, сертифікати на іграшки та інші призи.

Поки мами, тата та діти чекали свого виходу, дефіле, присутніх розважали конкурсами та виступами полтавських колективів. Ми поспілкувалися з «родиною левів». Як пояснили батьки, сім’я вирішила обрати саме цей образ, тому що їх 5-місячниц синочок — «кошеня». Як виявилося, Володимир з Тетяною дізналися про парад колясок тільки позавчора. Але родина об’єдналася, аби маленький Артем здобув у цьому конкурсі перемогу. Тато знайшов паралон та пофарбував його. Родина вдячна бабуся Валентині, особистому «модельєру, стилісту та візажисту», за допомогу та організаторам за хороше свято. До речі, доклало руку до заходу управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому. Принагідно «Полтавщина» поцікавилася, чи не вплине парад колясок на покращення демографічного стану у нашому місті. На це Володимир з Тетяною відповіли: можливо, але років через 5. Решта учасників, з якими ми спілкувалися, такої ж думки.

Загалом, на святі побачити можна було усіх, кого тільки душа забажала: янголи, пірати, вожді, царі, метелики тощо. Вони, відповідно, говорили янгольською мовою, вживали піратські словечки, шукали блідолицих, царювали, літали...Не надто тверезий чолов’яга, на що вказував невидимий шлейф «французького одеколону, розлитий явно десь під Полтавою», проходячи стежкою через парк, звернувся до товариша: «Саня, ти бачиш те, що і я?» Саня стримано кивнув головою. Той, що був здатен говорити, відповідь сприйняв по-своєму: «Усе одно треба менше пити». «Полтавщина» ж не стала розповідати товаришам, що побачене — усього-на-всього костюмований захід...

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»