Слов’янський клуб — ювіляр
Цими днями свій ювілей відмічає Полтавський Слов’янський клуб. Усі 15 років свого існування він пропагує культуру слов’янських народів, а також знайомить і з іншими етносами
Уже 15 років поспіль дочка відомого письменника Леоніда Бразова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального та слов’янського мовознавства Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Лариса Безобразова є президентом Полтавського Слов’янського клубу. Цю почесну роль вона виконує від дня створення цього клубу для інтелектуальної і творчої еліти міста.
Засідання Слов’янського клубу веде президент клубу Лариса Безобразова
Двері клубу відкриті для людей усіх національностей. Хоча він і називається Слов’янським, презентує культуру й етнічні особливості не лише слов’янських народів. З успіхом пройшли тут польський, грузинський, німецький, англійський, вірменський, єврейський вечори, творчий вечір білоруської поетеси й журналістки Інни Снарської. Клуб веде велику громадсько-просвітницьку діяльність. Засідання проводяться щомісяця, і завжди — в іншому місці, найчастіше — в різних музеях і вузах. На кожному засіданні — прем’єрна програма. Відбуваються й презентації книг, творчі вечори письменників тощо. На таких вечорах зав’язуються творчі контакти.
— Наш клуб абсолютно аполітичний, аконфесійний, — говорить Лариса Леонідівна, — ці теми ми не обговорюємо. Бо політичні пристрасті швидкоплинні, а мистецтво й наука — вічні.
Клуб проводить слов’янські читання, випускає Слов’янські збірники на різні теми, наприклад, присвячені слов’янській писемності, перекладацькій традиції в слов’янському контексті, мові, релігії, культурі. Слов’янський збірник під назвою «Нашого цвіту по всьому світу» — про емігрантів, вихідців з України, збірник «Де родився, там і знадобився» має краєзнавчий аспект. Видано збірники «Слов’янська жінка» і «Нащадки», також — присвячений чоловікам, їх психології.
Гостей із Слов’янського клубу в музеї зустрічали юнаки і дівчата, одягнуті в костюми від Юрія Матвєєва в стилі «модерн»
У Полтавському Слов’янському клубі понад 300 учасників. Не всі вони збираються на кожному засіданні, але приходить багато. У роботі клубу беруть участь академіки, професори, але також і аспіранти; народні й заслужені художники, літератори.
— Програми засідань ведуться українською мовою, але я ніколи не ставлю перепон у мовному аспекті. Якщо хтось хоче висловитися російською — будь ласка, — говорить Лариса Безобразова. Тут може звучати й будь-яка інша мова — лише б присутні зрозуміли.
Останнє засідання Полтавського Слов’янського клубу відбулося нещодавно в Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка. Спеціально для гостей — представників наукової і творчої еліти — в музеї відтворили експозицію, яка була в день офіційного святкування 90-річного ювілею закладу 18 грудня минулого, 2009-го, року.
Про скарби Полтавського художнього музею гостям зі Слов'янського клубу розповідає співробітниця музею Юлія Кісільова
Для гостей провели екскурсію, ознайомили їх із частиною експонатів, які є у фондах (сьогодні в музеї експонатів трохи більше 9 тисяч, фонди постійно поповнюються). В одному із залів, де експонується живопис західноєвропейських художників, увагу гостей звернули на два нові твори голландських майстрів — ці пейзажі подаровані кафедрою образотворчого мистецтва Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка музеєві на 90-річчя. Гості привітали директора галереї мистецтв Ольгу Курчакову, яка також відзначає власний ювілей.
, «Полтавщина»