Ошукані вкладники Полтавщини зібралися на свій перший з’їзд

У Полтаві відбувся перший з’їзд Руху проти банківських афер, у якому взяла участь координатор напрямку громадського об’єднання «Громадянський опір» Олександра Кужель. 

Організатором заходу стала журналістка Ірма Крат, яка була модератором з’їзду. В Будинку культури турбомеханічного заводу зібралися ошукані вкладники банків та семи кредитних спілок. Це вкладники КС «Лубно», «Акорд», «Добробут Полтавщини», «Офіцерська кредитна спілка», «Спілка пенсіонерів України, «Наша єдність», «Перша кредитна спілка».

Ірма Крат

У своєму вступному слові Олександра Кужель зазначила на тому, що винними у фінансових аферах зробили самих вкладників, хоча відповідальність повинна нести держава, яка видавала ліцензії, а також безпосередньо фінансові структури. 

— Свого часу Ющенко та Стельмах пішли на рефінансування банків із 30%-ми відкатами. Ніхто з них не погодився на рефінансування кредитних спілок. Тому саме держава, я не говорю уряд, а саме держава пішла на цілеспрямоване знищення ваших вкладів, — під оплески та згоду залу констатувала Олександра Кужель.

Втім,без змін у законодавство жодні кримінальні справи та суди не допоможуть, як не допомагають і зараз. Наприклад, перше судове засідання по «Першій кредитній спілці» відбулося у квітні 2009 року, але безрезультатно. По кримінальним справам стосовно діяльності КС «Лубно» відповідальність понесли рядові виконавці, а не організатори афери. 

Але кредитне шахрайство, за словами Олександри Кужель, триває й досі, при цьому на тлі відмовок з боку правоохоронних органів. 

— Це розраховано на людей, у якої якесь лихо, наприклад, потрібні гроші на операцію. Вона приходить по оголошенню за кредитом, а їй говорять, що потрібно внести кошти. Потім ще раз, ще раз. І так обдирають людину до нитки, а у міліції говорять, що там все по договору, бо мають, напевно, з цієї діяльності свій процент.

Про свою історію розповіла і журналістка та голова Руху Ірма Крат, яка свого часу взяла у банку кредит в 200 тис. грн. на розвиток бізнесу, але під час суду над Вікторією Санжарівець пропустила кілька місяців. Коли ж прийшла до банку, то з подивом дізналася, що їй нарахували пеню в 114 тис. грн. За, її словами, банківські договори — це легальне шахрайство, із яким потрібно покінчити на державному рівні.

Наостанок перед присутніми виступили київські юристи, які розповіли, що ошукані вкладники потрапляють під дію законодавства про захист прав споживачів, і це дає певні можливості. 

У резолюції з’їзду зазначили, що вирішити проблеми всіх можливо лише разом, а не поодинці. І лише через вищі державні рішення. Тому вкладники вирішили, що:

1. За крах фінансових структур повинна нести відповідальність держава, яка ліцензує їхню діяльність;
2. Держава повинна взяти борги на себе та сама повертати кошти з винних осіб;
3. Обрати своїх представників, підготувати пропозиції до парламенту та уряду України.

Також усі вирішили, що перший з’їзд Руху проти фінансових афер не буде останнім.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»