Про те, як щиро вітають ветеранів полтавські прес-служби

Зазвичай до різних свят полтавські органи самоврядування Полтави і Полтавщини та різні відомства вітають мешканців нашого міста зі святами. Нерідко у газетах та на сайтах можна побачити замітки «Вітання міського голови Полтави з 8 Березня» або «Головний міліціонер Полтавщини вітає ветеранів з Днем Перемоги» тощо.

Мабуть, приємно отримати таке привітання — про тебе пам’ятають. Але звернімо увагу на те, як подібні привітання робляться. Наприклад, при підготовці таких заміток до 9 Травня ми помітили два майже однакових привітання: прес-служби двох установ написали так: «У цей славний незабутній день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку шану дітям війни, які на своїх плечах винесли тягар у повоєнні роки та підняли країну з руїн. Ми уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога. Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні, яку знало людство.

Обов’язок нащадків — бути гідними Вашого життєвого подвигу, усіма своїми справами утверджувати мир, злагоду та суспільну гармонію на українській землі. Саме Вам — воїнам визволителям, від щирого серця завдячуємо свободою та мирним небом, тим, що сьогодні можемо жити у мирі та радіти успіху у досягненні мети».

Можливо, двом людям прийшли на думку одні й ті ж слова: вони сплили у них в голові, їх народило серце — і ось вам, привітання. Та якось не віриться...

Ми поцікавилися більш детальніше цим уривком, використавши програму перевірки унікальності тексту. Як виявилося, текст має низьку ступінь унікальності. Потім з легкістю ми знайшли вище окреслене привітання на чотирьох різних сайтах.

Однаковим елементом привітання цих відомств були і такі слова: «Для нас, нині живущих, подвиг військового покоління — це абсолютний еталон служіння ідеалам свободи, справедливості та добра, це суміш печалі й радості для нас усіх, пов’язаної зі спогадами дідівських буремних років війни, з весною, народженням та розквітом нового життя». При цьому ситуацію зі ступенем унікальності тексту — та сама. В інтернеті ж ми знайшли, що цими словами ветеранів вітали і народні депутати від різних партій, і голова Львівської обласної державної адміністрації у 2010 році, і міський голова Нетішина у 2009 році. Тепер — і наші, полтавські прес-служби.

То виникає кілька запитань: хто і в кого сплагіатив привітання? Можливо, кілька вітальних сайтів зайшли на сторінку Львівської ОДА — і позаємствували щирі слова губернатора, а, можливо, і навпаки. Але те, що у цьому випадку полтавські прес-служби стоять останні в шерензі користувачів тих слів, про які йдеться, — це факт.

Ще одне запитання: невже привітання не можна написати самому? Двох дівчат дратує, коли хлопець надсилає їм однакові СМС-повідомлення, посмішка з облич друзів зникає, коли ті розуміють: ти не доклав зусиль, аби сказати на День народження кожному свої неповторні, близькі слова, а не «Вітаю з Днем народження. Бажаю щастя у житті. Пух». То чи не можна привітати щиро, від серця? І — до речі — не вліпити у привітання розповідь про те, як те чи інше відомство піклується про ветеранів. Хіба не можна написати хоча б два слова, але щиро, від серця? Нехай не надто красномовних, але відчуваючи те, про що пишеш! Проте хіба нашим прес-секретарям бракує красномовства? Хіба вони не можуть написати (а не узяти чуже) привітання? Чи прес-служби втомилися усіх постійно вітати? Адже кожного року свят — вдосталь, і на кожне з них потрібно підготувати поздоровлення. То, може, краще не вітати взагалі, аніж таким чином, просто скопіювавши текст і вставивши, аби на папері щось було? Хоча, може таким чином прес-секретарі вітали тільки ветеранів і тільки у цей раз..?

Аби не псувати настрій тим, кого привітали прес-служби, ми повирізали з їх привітань вище окреслені уривки або ж взагалі не ставили привітання на сайт. Заради цікавості ми перевірили привітання ветеранів з Днем Перемоги від мера Полтави Олександра Мамая. Воно виявилося унікальним.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»