Правоохоронці розслідують справу загиблого полтавця за принципом Лебеді, Щуки та Рака
Випадок смерті на залізничному вокзалі Лубен харківські правоохоронці розслідують більше року. Скільки знадобиться часу до фінішу — не відомо
Трагічна історія з сином Лариси Шевченко, мешканки Лубен, сталася шість з половиною років тому. Труп хлопця знайшли на місцевому залізничному вокзалі. Його вдарив потяг.
Лубенська судмедекспертиза дала висновок: хлопець помер від залізничної травми. Проте мати, яка знала про події у житті сина, у висновки експертів вірити відмовилася. Тоді жінка найняла для розслідування правоохоронця на пенсії. Той пов’язав факти: потерпілий розлучався з дружиною і мав неприятельські стосунки з суперником, паном П., із яким вже жила жінка. У трагічний вечір хлопець напідпитку їхав з Полтави до Лубен на розлучення. Він зустрівся з паном П. та двома його друзями. Ті спочатку побили чоловіка. Потім — кинули під потяг. Про це «Полтавщині» повідомив правозахисник Сергій Волков. Повторна експертиза була зроблена у Києві. Медики розмежували травми і дали висновки: спочатку потерпілий отримав тілесні ушкодження у вертикальному положенні, а потім вже — залізничну травму.
— Між двома експертизами минув майже рік: поки добилися дозволу, поки зробили експертизу, — розповів Сергій Волков. — Судмедексперта, який зробив перші неправильні висновки, якось-то покарали. Але час пройшов — докази, які могли б допомогти, вже не знайдеш. Таке враження, що правоохоронці були налаштовані списати смерть на залізничну травму і закрити справу. Правоохоронець на пенсії ходив до міліції з доказами, які знайшов, неодноразово, але марно. Вони ніби подивились, але — нічого. Тоді склалося враження, що у правоохоронців Гребінківського райвідділу міліції на транспорті немає бажання шукати винних.
За словами Сергія Волкова, на даний момент справа знаходиться у Харкові в Управлінні внутрішніх справ на транспорті. Коли на допит приводять дружину загиблого, вона дає різні свідчення. Слідчі ж, які займаються справою сина Лариси Шевченко, постійно змінюються.
— Справа тягнеться вже більше шести років. Але правоохоронці дивно поводяться. Наприклад, на допиті пана П. запитали: «Що скажете на те, що вас звинувачують у вбивстві?» — «Мене оговорюють», — відповів той. — «А, оговорюють, так, оговорюють». І усе ніби як у байці Крилова «Лебідь, Щука і Рак»: розслідування йде, але віз і нині там. Ми, звичайно, сподіваємося, що міліція розбереться у справі. Але поки цього не видно, — зазначив Сергій Волков.
, «Полтавщина»