Розмір тексту

У Полтаві пам’ять загиблих ліквідаторів на ЧАЕС вшанували квітами та розмовами

У Полтаві пам’ять загиблих ліквідаторів на ЧАЕС вшанували квітами та розмовами
У Полтаві пам’ять загиблих ліквідаторів на ЧАЕС вшанували квітами та розмовами | Фото: Каріна Тютюнник

З нагоди 26-ої річниці аварії на Чорнобильській АЕС у Полтаві відбувся мітинг-реквієм, що завершився покладанням квітів

Сьогодні біля пам’ятника ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції відбувся мітинг-реквієм. Захід організовано з нагоди 26 річниці страшної трагедії в Чорнобилі.

Мамай та Удовіченко

натовп

До слова запросили губернатора Полтавщини Олександра Удовіченка, голову Полтавської обласної ради Івана Момота, мера Полтави Олександра Мамая та голову Полтавської обласної організації «Союз Чорнобиль України» Віктора Шкурпелу. Виступи спікерів полтавці слухали з уважністю, у чому можна пересвідчитися, поглянувши на фото. Одні з цікавістю визирали з вікон Української медико-стоматологічної академії, інші — стояли з задумливими обличчями біля пам’ятника. Були й ті, хто під час слова говорив по мобільному або з товаришами. Розмови, явно, були далекі від трагічних подій у Чорнобилі. Проте це особиста справа кожного.

мітинг

За словами Олександра Удовіченка, більше 300 полтавських пожежних брали участь у ліквідації пожеж у Чорнобилі, 7 тисяч військових запасу та строкових солдат Полтавщини виконували різного роду роботи на місці аварії, більше 500 осіб забезпечували життєдіяльність ліквідаторів, працюючи на господарських роботах. Опісля — загиблих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС вшанували мовчанням. Під час гімну України ліквідаторам віддали честь салютуванням — пролунало вісім пострілів.

мітинг

Любов Павлівна — одна з тих, для кого сьогоднішній день — один з найтрагічніших. Щороку 26 квітня вона приходить до пам’ятника вшанувати пам’ять свого сина і тих, хто загинув від чорнобильської радіації. Річ у тому, що 26 квітня 1986 року її син — Павло Єщенко — працював на Чорнобильській АЕС електрозварником. Тоді йому було 28 років. До слова, середній вік односельчан родини Єщенків, які проживали у Прип’яті, 26 років. Після того, як відбувся вибух, родина переселилася до Полтави (Любов Павлівна) й Чернігова (Павло з дружиною). Жінці довелося повернутися до мертвої зони, так як вона була директором школи і мала забрати трудові книжки своїх працівників — про те, що місцеві мешканці виїжджають з Чорнобиля назавжди, останні дізналися тільки потім. Таким чином, Любов Павлівна провела в радіоактивній зоні ще 12 днів. Проте зарахували їй тільки три. Та жінку це не бентежить. Їй боляче за долю сина.

бабуся

— Павло помер у 2007 році, — розповіла вона. — Коли це сталося, він виглядав жахливо: чоловіку 49 років, а враження — ніби старий дідуган... До того ж, коли ми переїжджали, Павлу дали статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС тільки ІІ категорії. Я довго шукала документи, які б підтвердили суму його заробітної плати, отримуваної в Чорнобилі. Знайшла їх аж в архіві Києва. Через деякий час Павлу дали першу категорію. Але заслужену пенсію він отримав тільки 5 місяців. Потім — помер.

покладання квітів

Після покладання квітів усі розійшлися — і представники влади, і студенти... Залишилася сидіти на лаві тільки Любов Павлівна з фотографією сина. Поряд — кілька чорнобильців. Один з них повернувся з похорону товариша. Померлий чорнобилець прожив на цьому світі 55 років.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»

Останні новини

}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему