Про проблеми старіння потрібно думати змолоду

Нещодавно у всьому світі відзначили День здоров’я. Його цьогорічна тема «Старіння і здоров’я», а гасло: «Хороше здоров’я додає життя до років».

Довголіття є соціально-біологічним явищем досягнення людиною високих вікових рубежів. У його основі — мінливість нормальної тривалості людського життя. Порогом довголіття зазвичай вважається досягнення 80 років і більше. Воно залежне від багатьох факторів — спадковості, соціально-економічних умов, природних впливів, трудової діяльності, рухової активності тощо. Довгожителями зазвичай стають люди, у яких існує оптимальний рівень функціонування більшості найважливіших фізіологічних систем; їм властиві широкі адаптивні можливості, що є запорукою здоров’я і активної життєдіяльності. Проблема довголіття завжди хвилювала людей.

У Полтавській області мешкає близько 350 тисяч осіб похилого віку, із них близько 1800 осіб, яким виповнилось 90 і більше років, що складає лише 0,5% від загального числа проживаючих.

Значне і безперервне зниження народжуваності та зменшення середньої тривалості життя людини неминуче призводять до старіння населення, яке в подальшому буде ще більш помітним. Міграція молоді в ті чи інші регіони може призвести до ще більш інтенсивного старіння деяких регіонів країни. Але найістотніше, що ми маємо сьогодні і що чекає нас у майбутньому, — це так зване «постаріння» суспільства. Головною умовою активного довголіття має бути здоровий спосіб життя та постійна робота над собою.

Секретів активного довголіття три. Перший — безперервно вести активне трудове життя. Причому це стосується праці як фізичної, так й інтелектуальної та творчої. Другий секрет — потрібно бути аскетом у розумних межах. Комфортно-сите життя «демобілізує» організм. І третє: всі довгожителі — оптимісти. Крім того, вони люди доброзичливі й неегоїстичні. Звичайно, домогтися зараз такого стану душі важко. Але хто намагається — житиме довше.

Вітчизняними і зарубіжними науковцями встановлено, що на здоров’я людини впливає ряд факторів, згрупованих певним чином. Встановлено, що здоров’я людини на 20% залежить від стану довкілля. Це означає, що у людей, котрі проживають в екологічно чистій місцевості, здоров’я може бути кращим, ніж у людей, які живуть в екологічно забрудненій місцевості. До іншої групи факторів (20%) належить генетичний фактор (спадковість). Відомо, що у батьків, які ведуть здоровий спосіб життя, є всі передумови для народження здорових дітей. Також доведено, що передумови негативної спадковості можна частково чи повністю усунути, дотримуючись здорового способу життя.

Хоча питаннями збереження та зміцнення здоров’я займається система охорони здоров’я, науковці стверджують, що здоров’я людини залежить від неї самої лише на 10%. До функцій галузі охорони здоров’я відносять професійну діагностику захворювань, висококваліфіковане лікування хворих, ефективність лікарських препаратів, профілактичну роботу лікарів щодо попередження захворювань.

На 50% здоров’я людини (отже, суспільства в цілому) залежить від способу її життя. Спосіб життя визначається, наприклад, тим, як людина харчується, чи має шкідливі звички, чи займається фізичними вправами і спортом, чи вдосталь часу перебуває на свіжому повітрі, як проводить вихідні дні, чи дотримується режиму роботи, навчання і відпочинку.

Не думайте, що геронтологи працюють виключно з дідусями й бабусями. Особливу увагу ми приділяємо людям середнього віку. Потрібно не допустити, щоб їхня старість настала передчасно, забрала здоров’я та життєву енергію, бажання повнокровно і повноцінно жити. Старіння потрібно стримувати. Помітно прискорилися процеси старіння після трагедії на Чорнобильській АЕС. Причина, очевидно, — в порушенні ліпідного обміну, що призводить до раннього атеросклерозу судин. І взагалі, в Україні практично не залишилося області, де б останніми роками не зменшилася середня тривалість життя. Рівень смертності жінок працездатного віку зростає рік у рік. Нині він майже вдвічі більший, ніж в дев’яності роки минулого століття. Головні причини, як і раніше, — виникнення новоутворень, хвороб кровоносної системи, травми, отруєння, нещасні випадки.

Алла ЛОТИШ, позаштатний геріатр Головного управління охорони здоров’я