Благовіщення: як пов’язані Ісус, птахи та заборона працювати

Сьогодні православні християни відзначають свято Благовіщення. З цього приводу ми вирішили поспілкуватися з протоієреєм Свято-Вознесенського храму отцем Василем Фазаном.

Три «не»: не працювати — не сваритися — не про птахів

— Наскільки мені відомо, свято Благовіщення — це день, коли архангел Гавриїл провістив діві Марії, що вона народить Сина Божого — Ісуса, який спасе людей від гріхів. Проте дехто асоціює цей день і з поверненням лелек з вирію тощо. Говорять, що на Благовіщення весна остаточно поборола зиму і Бог відкриває землю для сівби. Ще одне: вважається, що 7 квітня з землі починають виповзати змії, вужі та інші плазуни. Де зв’язок?

— Взагалі саме свято пов’язане з нашим спасінням. Правильно, архангел повідомив Богородиці, що вона непорочно зачне Сина від Духа Святого. Річ йде про Ісуса Христа. А пташки... Це, швидше, за все пов’язане з повір’ям, українськими традиціями

— Як православні християни відзначають цей день?

— Традиційно — відвідуванням храму. У ньому люди приймають причастя. Розумієте, це ж блага вістка про наше спасіння! Завдяки Ісусу врятовано наше тіло, душу і дух від гріха. Тому у цей день заборонено працювати. Якщо це щось не у разі виключення, не щось важливе...

— Чому не можна працювати?

— Тому що у цей день радять більше приділяти часу на читання Святого Письма, на молитву. Ми не працюємо не тому, що ліниві, а через те, що 7 квітня віддаємо Богу особливу шану. Добре у цей день навідати хворих або тих, хто сидить у тюрмі, провести час з рідними — і при цьому поспілкуватися на тему спасіння, поговорити про суть Благовіщення.

— Серед людей на православні свята існують такі думки: «Давайте сьогодні не будемо сваритися! Сьогодні ж Благовіщення!» Як ви до цього ставитеся?

— Чудово, що у людини є бажання полишити сварки. Але, на мою думку, адекватні люди мають не сваритися кожного дня. А то як виходить: сьогодні сваритися не будемо, а завтра — будемо? Сьогодні — не можна, а завтра — можна? Знаєте, особливо прикро чути нецензурну лексику. Не тільки на Благовіщення, а взагалі. Прикро, коли язик веде не до спасіння.

Щодо дати свята

Чому Благовіщення відзначають саме 7 квітня? На це Василь Фазан відповів так:

— Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення визначили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, Святі Отці Церкви пояснюють дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив чоловіка в день 25 березня. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення, — четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не відміняється, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. У залежності від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.

Щодо свята Благовіщення

Як відомо, в основі свята Благовіщення — повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії «благої вісті» (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя усіх людей. Як розповів Василь Фазан, спираючись на Біблію, коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили з Йосифом, до неї з’явився архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус». Марія ж відповіла: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого». І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твоєму слову.

— Саме пришестя у світ Сина Божого — це і радість, і початок жертовності божественної любові: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3, 16). Ось свідчення божественної жертовної любові. Блага звістка Архангела Діві Марії є початком цієї любові. Син Божий приходить на розп’яття, смерть і добровільне поховання, щоб дати людям визволення і вічну радість, — зазначає Василь Фазан.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»