Іменем України полтавця віддають на поталу злочинцю
До редакції звернувся мешканець Полтави Ігор Гладкий, який 6 років сподівався, що меч правосуддя захистить його, — а той навис над ним самим і його чотирма дітьми
Ігор Гладкий разом з дружиною, дітьми та мамою проживає на Дублянщині, де має приватний будинок і СТО на одному подвір’ї. Він вважається хорошим спеціалістом в автослюсарній справі... за що нині й розплачується.
Ремонт перетворився у шантаж
— Влітку 2006 року я відремонтував автомобіль Ю. В. Твердохлібу. Останній, незадоволений ремонтом, неодноразово приїздив до мене в супроводі чотирьох співучасників — С. П. Гавриша, K. M. Сулименка, О. М. Мащенка та М. О. Шаліманова, які справляли лячне враження. З мене вимагали спочатку 7000 доларів. А пізніше, погрожуючи лезом бритви, змусили написати розписку про те, що я винен Твердохлібу 3000 доларів за нібито неякісний ремонт автомобіля. Хочу зауважити, що первинний ремонт, який я здійснював, коштував Твердохлібу в 10 раз менше — всього 340 доларів. По даному факту я звернувся із заявою до Полтавського міського управління ГУМВС України в Полтавській області, — розповідає Ігор Гладкий.
25 липня 2006 року Ю. В. Твердохліба разом з його спільником О. В. Бобрицьким затримали працівники міліції в момент передачі йому грошей. При цьому Ігоря Гладкого ще й побили. У матеріалах кримінальної справи є судово-медичне обстеження, згідно з яким побої постраждалого відносяться до легких тілесних ушкоджень (ст. 125 КК України).
Крім цього, при затриманні Твердохліба в його автомобілі вилучили наркотичну речовину. Після затримання злочинців «на гарячому» їх одразу відпустили, а постраждалий отримав постанову про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі того, що «не встановлено особу, яка вчинила злочин». Ця постанова була оскаржена в суді, тож міліція зрештою порушила кримінальну справу. І хоча у діях Твердохліба явно видно склад злочину — вимагання, кримінальна справа була порушена за більш «м’якою» статтею — примушення до виконання цивільно-правової угоди (написання розписки на 3000 доларів США), яка виключає ознаки вимагання.
Вимагання грошей чи захист прав споживача?
Проте, за словами потерпілого, навіть у ході розслідування такої кримінальної справи слідчі активно намагалися знищити всю доказову базу причетності Твердохліба до злочинів. По-перше, з матеріалів зникла аудіоплівка, на якій зафіксовано факт затримання Твердохліба на місці злочину із вказівкою на те, що запис прослухати неможливо, хоча його офіційно прослуховували самі ж працівники міліції після затримання злочинця.
По-друге, слідчі явно нехтували фактами від свідків під час допиту. Так, М. О. Шаліманов, який неодноразово приїздив разом із Твердохлібом, у протоколі допиту чітко зазначав: «Юрій (Твердохліб — Авт.) почав погрожувати Ігорю фізичною розправою та вимагав віддати йому гроші в сумі 7000 доларів США, при цьому він говорив, що поламає Ігорю руки та ноги, нанесе тілесні пошкодження його сину та жінці, спалить його будинок та гараж... Також хочу доповнити, що під час цієї бесіди я витягнув з кармана коробку з-під сірників, у яку було вставлено лезо від бритви та без будь-яких намірів грався цим коробком в руках». Свідок забув додати, що грався ним біля горла Гладкого. До того ж, з наведеного також постає питання: чому Шаліманов визнається слідством свідком, а не співучасником злочину? Слід зазначити, що усі співучасники-свідки дали аналогічні покази, і в ході розслідування від них не відмовлялись.
По-третє, в той час коли велось розслідування кримінальної справи, підозрювані тероризували Гладкого та його родину: вимагали забрати заяву з міліції, виплатити їм 100000 гривень, погрожували розправою. Гладкий знову і знову звертався за захистом, але працівники міліції не вжили жодних заходів. Заява, подана в 2007 році, залишена зовсім без відповіді, а за заявою 2011 року, замість законних 10 днів, Гладкий через півроку отримав відповідь прокуратури про те, що перевірка нібито проведена, порушень не виявлено.
— Усі мої звернення до міліції і прокуратури залишалися без уваги. Слідчі ПМУ ГУМВС України систематично, умисно впродовж 2006-2011 років п’ять (!) разів незаконно виносили постанови про закриття кримінальної справи з однієї і тієї ж підстави: «за відсутності складу злочину». Чотири такі постанови слідчого були справедливо скасовані судом першої інстанції із вказівкою вчинити ряд слідчих дій для повного та об’єктивного розгляду справи, — зазначає Ігор Гладкий.
Найсправедливіший суд
Прокуратура ж, захищаючи інтереси підозрюваного Твердохліба, кожного разу зверталася до апеляційного суду зі скаргами на постанови суду першої інстанції, але апеляційний суд підтвердив наявність порушень в діях слідчих.
— Останню постанову про закриття кримінальної справи проти Твердохліба від 18.08.2011 року було знову скасовано Октябрським районним судом Полтави. За результатами поданої прокуратурою апеляції справу було повернуто до Октябрського суду для повторного розгляду. Суддя Савченко, яка розглядала справу повторно, зрештою не побачила ніяких порушень слідства та залишила в силі постанову про закриття кримінальної справи: «...в ході розслідування об’єктивних та суб’єктивних ознак, які б вказували на причетність Твердохліба Ю. В. до скоєння злочину не встановлено... між Твердохлібом та Гладким існували цивільно-правові відносини з приводу ремонту автомобіля, Твердохліб захищав свої права, як споживач послуг по ремонту автомобіля...». Цікаво, з позиції судді, яка виносить рішення Іменем України, — бити, погрожувати та вимагати гроші — це офіційний та законний спосіб захищати свої права?
— Розгляд справи в апеляції вже за моєю скаргою був схожий на фарс. Суд за відсутності секретаря судового засідання, без технічної фіксації процесу (що є грубим порушенням чинного процесуального законодавства), не досліджуючи матеріалів справи, незважаючи на коментарі мого захисника, не надаючи слова мені, як потерпілому, не викликавши для з’ясування обставин слідчого, який виносив постанову, за три хвилини виніс рішення, яким залишив постанову суду першої інстанції без змін, а кримінальну справу закритою, — розповів Гладкий. — З цього приводу я звернувся із заявами до Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції, а також до суду касаційної інстанції із сподіванням, що зв’язки мого кривдника не розповсюджуються на суддів Вищого спеціалізованого суду.
Ех, прокуратура, прокуратура...
До речі, потерпілий неодноразово звертався до прокуратури Полтави та Полтавської області з приводу незаконних дій ст. слідчої СВ ПМУ ГУМВС України Кіяшко Т. М. (Павлова).
— Відповіді, якщо і отримував, то, по-перше, із запізненням у не менш як півроку, а по-друге, із зазначенням того, що перевірка проведена (хоча насправді вона не проводилась), порушень не виявлено. Чому прокуратура не вбачає порушень слідчих, хоча б зважаючи на факт, що їх постанови були неодноразово скасовані судом, отже було визнано їх незаконність? Це зрозуміти важко, — сказав Гладкий.
Врешті-решт, розчарований бездіяльністю місцевої прокуратури, він 14.07.2011, 18.07.2011 та 19.12.2011 року звертався до Президента України та Генеральної прокуратури України зі скаргами на злочинні дії Твердохліба та незаконні дії правоохоронних органів по розслідуванню кримінальної справи.
— Бездіяльність прокуратури Полтавської області вражає. Але вражає і той факт, що Генеральна прокуратура повернула мої скарги для перевірки до органів, на які я власне і скаржуся, що є грубим порушенням законодавства.
— За весь час розслідування кримінальної справи, побоюючись фізичної розправи з боку Твердохліба та його спільників, я змушений переховувати свою сім’ю за межами міст. Син не має можливості відвідувати навчальний заклад, я не можу захистити себе і своїх близьких, — резюмує свою ситуацію Ігор Гладкий.
«Полтавщина» закликає представників правоохоронних органів всіх рівнів провести справедливу та неупереджену перевірку зазначених фактів. Крім того, ми готові надати можливість висловити думки з приводу описаної ситуації всім, про кого йдеться у цій статті.
, «Полтавщина»