Полтавські пільговики катаються за рахунок перевізників

Проїзд у Полтаві нещодавно подорожчав. Не надто це турбує хіба що місцевих пільговиків. Проте турботи знайдуться інші, наприклад, та сама «Турбота» — програма соціального забезпечення та соціального захисту місцевого населення, яка діє сьогодні в Полтаві. Згідно з нею, певні категорії осіб мають право на пільговий проїзд. Проте є й інша група пільговиків — усім відомі учасники бойових дій ВВв та особи, прирівняні до них; інваліди ВВв; учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; інваліди І-ІІ групи тощо. Останні також мають право на безкоштовний проїзд у міському транспорті за наявності посвідчення та, з огляду на минулі публікації, хорошого настрою у кондуктора. Проте яка різниця між цими двома групами полтавців?

Пільговики пільговикам не рівня

А різниця у тому, що права нерівні. Наприклад, звичні для нас пільговики мають обмеження у транспорті, що проявляється у вигляді вимовленого: «Женщина, виходите. У меня уже сидят двое...». Хоча є і стовідсотково пільгові автобуси. За словами Сергія Шпака, виконуючого обов’язки відділу з питань транспортних перевезень та зв’язку Полтавського міськвиконкому, «у такі транспортні засоби скільки людей загрузиться, стільки і треба везти безкоштовно. Перевізникам за це держава платить». Пільговики, які їздять по програмі «Турбота», можуть пересуватися автобусами містом, скільки завгодно. Цю інформацію підтвердили і в управлінні соціального розвитку. Виходить, в одному і тому ж самому автобусі можуть сидіти тільки двоє ветеранів ВВв і хоч 20 учасників програми «Турбота».

То про кого ж турбуються у Полтаві? Отримавши відповідь на офіційний запит до Полтавського міськвиконкому, ми склали рейтинг щодо того, яких категорій осіб серед «турботівців» більше. Загальна кількість полтавців для яких передбачено пільгове перевезення по програмі «Турбота» складає — 3784 осіб. Серед них:

• діти шкільного віку одиноких матерів (пільговий проїзд 9 навчальних місяців; 2005 осіб);
• медпрацівники загальної практики сімейної медицини, терапевтичної та педіатричної дільничної служби (390 осіб);
• учні Полтавської спеціальної загальноосвітньої школи № 39 та Полтавської спеціальної загальноосвітньої школи I-III ступенів № 40 (383 особи);
• діти шкільного віку, постраждалі внаслідок ЧАЕС (пільговий проїзд 9 навчальних місяців; 281 особа);
• соціальні працівники територіальних центрів та працівники Полтавського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (221 особа);
• батьки багатодітних сімей, де 5 та більше дітей (200 осіб);
• малозабезпечені: одинокі матері та одинокі батьки (128 осіб);
• сестри Червоного хреста, соціальні працівники БА «Світло надії», патронажні працівники Полтавського благодійного єврейського центру Хесед «Нефеш», перекладачі жестової мови та перекладачі-дактилологи, які працюють в Полтавській територіальній організації УТОГ та на підприємствах УТОГ (74 особи);
• учні Полтавської вечірньої (змінної) школи № 1, сім’ї яких опинилися у складних матеріальних обставинах (пільговий проїзд 9 навчальних місяців; 65 осіб);
• матері-героїні України (37 осіб).

Не маючи нічого проти пільговиків, мимоволі виникає питання: хто вирішив, що тій же матері багатодітної родини їздити без меж важливіше, ніж тій же дитині-інваліду (до 18 років з матір’ю)?

Автобус — не засіб пересування, а розкіш... за рахунок перевізників

У офіційному запиті ми попросили вказати фінансування заходів програми «Турбота» на 2011 та 2012 роки. Що цікаво: на це у поточному році виділили майже вдвічі менше, ніж торік. А от кількість пільговиків при цьому не змінилася (3784 осіб). Так, у 2011 році заходи «Турбота» були профінансовані на суму 6431,13 тисяч гривень. Перевізникам у вигляді компенсації за пільгові перевезення виплатили 946771 гривню. У 2012 році на програму передбачено 3545,9695 тисяч гривень. Фінансування видатків ще не здійснювалось. Проте за січень 2012 року передбачено видати перевізникам компенсацію за пільгові перевезення - 116720 гривень. Узявши до рук таку нехитру річ, як калькулярор, ми порахували, скільки коштів припадало на щоденний проїзд «турботівця» у минулому році. Якби узяти навіть усю загальну суму видатків на «Турботу» за 2011 рік, на одного пільговика  щодня виділяли б 4,66 грн. У 2012 році при такому ж обчисленні – 2, 56 грн..

Проте з урахуванням реально виділених коштів перевізникам, за пільгове перевезення у 2011 році одного «турботівця» в день міська влада платила 69 копійок. Що стосується 2012 року, то, за січневими даними, за проїзд одного учасника програми «Турбота» перевізники отримали по 1 грн.

Куди окремо за ту ж гривню можуть доїхати пільговики, не нам думати. При цьому  «турботівець» не обмежений у кількості перевезень по місту. Виходить, їздить він хоч і 20 разів на добу, а міськвиконком перевізникам: «Нате за це по гривні». Чи не нагадує це історію про Петрика: «На тобі, Петю, 5 гривеньок. Купиш чотири пиріжка по 2 гривні, і один собі залишиш»?

Один з полтавських перевізників, коментуючи ситуацію з видатками підприємству за програмою «Турбота», зауважив:

— Тих грошей, які виділяють з міського бюджету на компенсацію перевезення пільговиків, згідно з програмою «Турбота», звичайно, не достатньо. Ми фактично возимо людей за свій кошт. Оптимальний варіант — дати пільговикам гроші. І нехай вони самі платять за проїзд. А так, якщо у минулому році возити цих людей для підприємства було збитковим, то у цьому році — ще збитковіше, адже коштів на програму виділили ще менше.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»