Куди і скільки йде людської крові з Полтави

Сьогодні на базі Полтавської обласної станції переливання крові «збирали» студентську кров. Як повідомили студенти місцевого педагогічного університету, «пролили кров» вони безкоштовно та добровільно. Ініціатором заходу виступила Тамара Денисовець, голова первинної організації Червоного Хреста Полтавського національного педагогічного університету.

— Така практика існує у нашому університеті більше 30 років. Приходять здавати кров студенти два рази на рік (восени та навесні) — це 300-350 чоловік на рік. Здавати кров молодь приходить невеличкими групками. Вчора, наприклад, — 28 чоловік, сьогодні — 20 (студенти історичного факультету).

За словами завідувачої відділення виробництва препаратів крові Ганни Івахно, в Полтаві відбувається заготівля тромбоконцентратів, еритроцитної маси, плазми (на даний момент на Полтавському пункті переливання крові її 2 тонни). Є заморожений кріопреціпітат та відмиті еритроцити (необхідні при кровотечах). Володимир Рудіков, головний лікар Полтавської обласної станції переливання крові, розповів, що донорів у минулому році по області нарахували близько 16 тисяч. Постачають кров у хуріргію, акушерію, гінекологію та гематологічну службу.

Відповідаючи на наші запитання, Володимир Рудіков зазначив, що у 2011 році на Полтавщині було заготовлено 11,5 тон крові. Термін зберігання плазми — 2 роки, еритроцитної маси — 35-40 днів. Заготовлену кров використати встигають не усю: певну кількість доводиться утилізувати. Та, не зважаючи на це, Полтавщині донорської крові вистачає. При цьому Полтавський пункт переливання крові запезпечує необхідними препаратами та компонентами Зіньківський, Гадяцький, Шишацький, Кобеляцький, Чутівський райони (і у сторону Харкова). Лубенський та Кременчуцький пункти переливання крові — інші райони Полтавщини. Як виявилося, «полтавська» кров призначена тільки для полтавців. З інших областей її не замовляють, та й наш регіон ані «київської», ані «харківської» крові не потребує.

За словами Володимира Рудікова, щоденно лікарням необхідно 10-20 літрів крові в залежності від потреб. Тому донорів на пункті переливання чекають з розпростертими обіймами, особливо полтавців, які мають третю та четверту групу крові, та групи крові з негативним резусом. Паралельно зі здачею крові можна безкоштовно пройти аналіз на сифіліс, Гепатит С та ВІЛ. Під час акції екскурсію по пункту переливання крові з медиками проводив і головник медик області Віктор Лисак. Принагідно він зазначив, що і сам, буває, «ділиться» своєю кров’ю з полтавцями, є донором.

На пункті переливання крові ми познайомилися з Ольгою та Віталієм. Віталій здає кров вперше, Ольга — вдруге. Говорять, привело їх сюди лихо — товаришу необхідна донорська кров. Перед заходом в кабінет друзі помітно нервують, проте хороше почуття гумору Віталія розряджає обстановку: «Фотографуйте мене, тільки аби я гарний вийшов!» У подальшому житті донорами ці люди бути не планують. На думку ж Ольги, це шкідливо для здоров’я. А Віталій не відмовиться від здачі крові тільки якщо у цьому буде необхідність. Спокійний та «мов риба у воді» серед цієї компанії лише Іван. Він здає кров вже 5-ий рік. Почав ще в армії, аби допомогти другу. На даний момент, займається донорством раз на рік для користі здоров’я і очищення своєї крові. Студенти ж історичного факультету, які взяли сьогодні участь в акції почувають себе по-різному. Хтось нервує, хтось спокійний. Проте ті, хто з нами спілкувався, зазначають, що раді «поділитися своєю кров’ю із земляками, їм не шкода». При цьому й університету вдячні за 3 дні відпочинку, які їм можна буде узяти протягом навчального року, як «бонус» і «подяку за пролиту кров».

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»