Незаконні гаражі в Полтаві: винні всі, а страждають одиниці

У нашій історії незаконне зведення гаражів призвело до законного демонтажу лише одного із них — чому?

Сусідські війни, на жаль, — не рідке явище в суспільстві. Про один з подібних інцидентів ми вже писали. На даний момент Кайдашевою грушею для деяких полтавців послужила гаражна забудова. І без громадської ради, Київського райвиконкому та суду тут не обійшлося. Без купи телефонних дзвінків, оббивання порогів різних інстанцій та величезної кількості документації — також.

У чому сіль?

Історія така. Рішенням Київського райвиконкому від 13.08.96 № 315 були надані дозволи на будівництво сараїв за адресою: вул. Маршала Бірюзова 50/1 (за місцевим наркодиспансером). Людмила Михайленко, яка звернулася до нашого видання, також включена у список забудовників сараїв (згідно з Витягом з рішення Київської районної у місті Полтава ради від 10.02.09 № 56). Що важливо: кільком особам дозволили звести гаражі, іншим — сараї (про це сказано у Рішенні Київської районної ради від 13.08.96). Проте власники останніх самовільно змінили цільове призначення — без передбачених законодавством процедур і дозволів — та замість сараїв збудували гаражі.

20.06.2011 року голова Київської районної ради Віктор Човновий зобов’язав Людмилу Михайленко знести бокс-гараж за власний кошт. У цьому ж документі зазначено, що в оренду під гараж земельну ділянку жінці також надати не можуть, оскільки гараж підлягає знесенню. Є рішення і Київського районного суду (головуючий суддя — Кузіна Ж. В.; справа № 2-2075/11 від 12 червня 2011 року). Під час судового засідання «відповідачем Михайленко Л. Л. не заперечувалось, що земельна ділянка, на якій самовільно побудований гараж, в користування чи у власність їй не передавалась». Наголосили і на тому, що «Київська районна у м. Полтава рада 2 жовтня 2009 року направила на адресу відповідача лист про негайне припинення будівельних робіт, демонтажу на протязі місяця зведення будівлі, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Проте відповідач, не зважаючи на відсутність відповідної документації на будівлю, винесеного припису Інспекцією по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста від 29.07.2009,...збудувала гараж-бокс, який відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України є самочинною побудовою. Відповідач була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 96 КУпАП та на неї накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу». Як висновок зазначено: «Оскільки Михайленко Л. Л. здійснене самовільне будівництво гаражу-боксу і вона відмовляється від проведення перебудови, то вказана самочинна побудова підлягає знесенню за рахунок відповідача з приведенням території забудови для придатного для використання стану».

Гараж Людмили Михайленко

Гаражі на вул. Маршала Бірюзова 50/1

Поза законом чи поза Закону

При цьому Людмила Михайленко визнає, що порушила законодавство, та не розуміє: чому претензії пред’являють тільки до неї, адже гаражі без дозволу будувала не лише вона одна...

— Коли я стала зміненим забудовником, то прибрала на тому місці сміттєзвалище, яке накопичувалося там 13 років. То, аби його вивезти, я задіяла 5 машин і 2 трактори. Тепер же я четвертий рік ходжу по замкнутому колу, — говорить Людмила Михайленко. — Куди тільки не пишу, які тільки пороги не оббиваю, а мене з однієї інстанції — в іншу. При цьому не тільки я одна порушила законодавство, але й інші забудовники. Та по інстанціях бігаю тільки я завдяки одній жіночці (Ніна Мельниченко), яка має свій сарай у ряду забудовників. І чим я їй заважаю? Навіть не знаю! Як на мене, вона хотіла, аби на моєму місці побудували сарай для її сина. А тут не так склалося, як бажалося! Вона навіть вдарила мене трубою по голові. У результаті я отримала черепно-мозкову травму. Ось подивіться — фото мого гаража. Хтось його обписав нецензурщиною. Думаю, це точно Ніна Петрівна. Проте доказів я не маю. Примиритися вона ніяк не хоче. Скільки я з нею не говорила, як не вмовляла — нічого! Я їй: давай помиримося і усе буде нормально. Кажу: ти нерозумна жінка, бо як прийдуть, усіх знесуть! Вона — ні в яку. Навіть німці підписали мирову угоду, а сусіди що, не можуть?

Сама Ніна Мельниченко говорить: миритися не збирається, бо свій сарай збудувала на законних підставах. За словами жінки, скаржиться на незаконне будівництво гаражу Лариси Михайленко не тільки вона, але й інші мешканці будинку на Маршала Бірюзова 50/1 (до речі, Людмила Михайленко мешкає за іншою адресою).

— Нехай вона виконує постанову суду. До того ж її гараж заважає мені та іншим — ніяк під’їхати до сараю, зараз там вода. І взагалі вона збудувалася на тому місці без згоди мешканців будинку. А з приводу того, що я обписала її гараж чи вдарила її залізною трубою, це все брехня.

Ситуацію прокоментував і голова Полтавської обласної громадської ради Володимир Голуб (аби переглянути документи, згадати про справу йому часу не знадобилося — відповів одразу):

— З приводу гаражу Людмили Михайленко зафіксовані явні порушення. На тому місці має бути сарай, а не гараж, згідно з документацією. Ми намагалися розібратися у цій ситуації, та дві громадянки ніяк не помиряться. Якщо так, то ситуація може обернутися негативно для усіх сторін конфлікту: просто приїде бульдозер і знесе незаконні забудови — не тільки пані Михайленко, але й інших осіб, які замість сараїв збудували гаражі. Люди мають лишатися людьми.

Почувши цей коментар, Ніна Мельниченко своєї думки не змінила. Говорить: свій сарай збудувала по закону.

Сміття, яке прибирала Людмила Михайленко

Відповіді та рішення відповідних інстанцій

Один чи кілька телефонних дзвіночків

Голова Київської районної ради Віктор Човновий зауважив, що рішення суду щодо демонтажу гаражу Лариси Михайленко має бути виконане. За його словами, на інших громадян, які самовільно звели гаражі, до суду не подавали. Тому ми запитали: чому «у немилість» потрапила саме пані Михайленко.

— Ті, хто мали будуватися на Бірюзовій 50/1, ніякі конструкції не зводили, тому дозволили збудувати сарай Людмилі Михайленко. Наскільки я розумію, його розмір до 60 квадратних метрів, що спричинило невдоволення з боку мешканців будинку. Справді, винна ця пані не одна. Проте скарга поступила саме на неї.

Виходить, аби самовільно встановлений гараж, яких у нашому місті багато, знесли, на його власника потрібно поскаржитися. А інші, хто так само порушив закон, можуть дихати спокійно, поки про них «не повідомлять»? Хіба це справедливо? Віктор Човновий з цією думкою погодився. На його думку «позносити потрібно усі незаконно побудовані гаражі. Їх багато як на Бірюзова 50/1, так і в самій Полтаві. Та на інших забудовників поки що не скаржилися».

Уся ця ситуація співзвучна із ще однією фразою фільму «Гараж»: «Ключики мы вам не отдадим! Мы вам не буратины». І, як відомо, Закон не дихає й не відчуває. Або ти його порушив, або ні. І якщо так, — відповідай. До речі, згідно з висновком спеціаліста будівельно-технічного дослідження № 127 від 12.10.2009 року ринкова вартість блок-боксу Людмили Михайленко складає 48 540 гривень (за рішенням Київського районного суду (головуючий суддя — Кузіна Ж. В; справа № 2-2075/11 від 12 червня 2011 року).

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»