Науковці радяться, як врятувати селян

Протягом двох днів вони обговорять, як допомогти селянам організуватися в кооперативи, що допоможуть виживати і конкурувати на ринку

Під час відкриття у Полтавській державній аграрній академії міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток кооперативної ідеї: теоретичні та практичні аспекти» перший заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов розповів, що в області 46% валового виробництва сільгосппродукції припадає на особисті селянські господарства. Причому, в таких господарствах утримують 55% усього поголів’я корів Полтавщини, 46% — свиней, 60% — птиці.

Здавалося б, селяни давно вже мали озолотитися, забезпечуючи городян чудовою екологічно чистою продукцією зі своїх садів, городів і ферм. Утім, поки що маємо протилежну картину: селяни не можуть вигідно збути свою продукцію, а мешканці міст змушені споживати дороге імпортне м’ясо, фрукти і овочі, до того ж, — сумнівної якості. Науковці і керівники аграрної галузі вбачають вихід у створенні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Такі кооперативи повинні перш за все допомогти реалізовувати продукцію, вироблену в особистих господарствах. 

Як зазначив Сергій Фролов, в країні, і в області зокрема, було вже три спроби розвинути систему обслуговуючих кооперативів. Перша з них відбулася у 1998-2000 роках. В області тоді за допомогою однієї з міжнародних програм створили 16 кооперативів. Утім, через недосконалість законодавства і ряд інших негараздів, майже всі вони закрилися.

Пізніше у Лохвицькому, Чутівському і Карлівському районах за підтримки дорадчої служби відкрили кілька молочарських кооперативів. Утім, і ця спроба виявилася невдалою. 

Утретє селянський кооперативний рух почали розвивати торік. Тоді якраз була прийнята Державна цільова економічна програма підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року. Важливо, що програма передбачає державну фінансову підтримку цього починання. Полтавщині відповідно до неї виділили 3,6 мільйона гривень. І хоча аграрії планували створити хоча б по одному обслуговуючому кооперативу в кожному районі, цих грошей на всіх, звісно, не вистачило б. Тому відкрили насамперед п’ять кооперативів, які мали б відпрацювати весь механізм їхнього створення, становлення і діяльності. Тобто, стали б показовими для інших селян.

Сергій Фролов

Кооперативи з’явилися в Глобинському, Лохвицькому, Кременчуцькому, Семенівському і Зіньківському районах. Серед них — овочевого, молочного, м’ясного напрямків і багатопрофільний. Люди повірили в це починання, зібрали 10% вартості потрібного обладнання. Решту коштів мали отримати за державною програмою. Утім, все відбулося так, як це, на жаль, дуже часто буває в нашій країні: замість 3,6 млн. грн., до області надішли тільки 1,4 млн. грн. Майже мільйон з них виявилися «замороженими» на рахунках Держказначейства і наприкінці року повернулися до Держбюджету.

— Якщо і в 2010 році держава поводитиметься так само, ідея обслуговуючих кооперативів буде загублена, — констатував Сергій Фролов. 

Проте, науковці й аграрії-практики, які зібралися на конференції, упевнені, що кооперативний рух на селі необхідно розвивати. Вони вбачають у ньому надію для десятків тисяч людей, що працюють на землі, причому, на себе. Отже, всерйоз налаштовані переконати як виробників, так і державних чиновників, у життєздатності кооперативної ідеї.

Ганна КОЗЕЛЬСЬКА, «Полтавщина»