Розмір тексту

Олександр Коваль: «Легалізація зайнятості та зарплати — один із пріоритетів соціально-економічної політики держави»

Олександр Коваль Олександр Коваль

Легалізація зайнятості, створення додаткових робочих місць та підвищення рівня заробітної плати є базовим фактором для поліпшення добробуту населення та підвищення купівельної спроможності мешканців як Полтавщини, так і всієї країни

До цих питань принципово ставляться в області, їх вирішення — зона відповідальності заступника голова ОДА, заступника голови Полтавської обласної організації Партії регіонів Олександра Коваля.

На сьогодні в нашій державі проблема легалізації заробітної плати визначена урядом як першочергова, тому органи місцевої виконавчої влади стали активним провідником та організатором процесу реалізації цієї політики в регіоні.

Відштовхуємося перш за все від економічних і статистичних показників. За даними унікальної системи персоніфікованого обліку відомостей, яка створена в органах Пенсійного фонду, встановлено, що з 20 тис. страхувальників області 68% здійснюють виплату заробітної плати найманим працівникам в розмірі менше мінімальної. Таким чином, понад 74 тис. наших земляків за грудень 2011 р. отримали заробітну плату в мінімальних розмірах.

За територіальною ознакою найбільш проблемними визначені такі райони, як Великобагачанський, де 79% роботодавців виплачують зарплату менше законодавчого рівня 28% працюючих громадян. А також Пирятинський, Решетилівський і Чорнухинський райони, де від 76 до 86%% роботодавців платять заробітну плату менше мінімальної найманим працівникам, частка яких становить від 24 до 31%% від усієї кількості працюючих.

Позитивом при цьому можна визнати той факт, що завдяки комплексним заходам, що вживали органи виконавчої влади в 2011 році, кількість працюючих, які отримували заробітну плату в розмірі менше або на рівні законодавчо встановленого мінімального розміру, щомісячно зменшувалася. Якщо на початку року із 420 тис. працюючих 88,3 тис., або 21,1%, отримували заробітну плату в мінімальних розмірах, то уже в грудні ці показники склали відповідно 427,7 тис. і 74,4 тис., або 17,4%.

Відтак контингент працівників, відносно яких зафіксовано порушення трудового законодавства, зменшився протягом року майже на 14 тис. осіб! Велика заслуга у цьому належить обласним та районним групам по легалізації заробітної плати і зайнятості населення, органам Пенсійного фонду області, інспекторам Територіальної інспекції праці.

На жаль, поки що відповідні органи не наділені повноваженнями щодо адміністративно-правового впливу на роботодавців, які є ініціаторами тіньових схем, тому дуже часто не мають можливості довести факти щодо порушення законодавства про оплату праці. Тому минулого року уряд ініціював низку законопроектів щодо легалізації заробітних плат і зайнятості. За цими документами розширюється перелік органів, які можуть перевіряти умови праці, розширюються також права Інспекції праці та Пенсійного фонду.

Наразі територіальні управління Пенсійного фонду щомісячно інформують місцеві органи влади, правоохоронні органи про факти отримання зарплати в розмірах менше мінімального. Ці дані опрацьовуються на засіданнях робочих груп, здійснюються відповідні перевірки, обстеження страхувальників — юридичних чи фізичних осіб, — що мають найманих працівників. Як результат, в 2011 році виявлено 957 неоформлених працівників, 563 із яких уже легалізували свої відносини з роботодавцями.

На даний час розгорнута робота по опрацюванню даних по всіх 55 тис. фізичних осіб, що здійснюють діяльність в області, на предмет наявності найманих працівників. До цієї роботи залучені знову ж таки органи Пенсійного фонду, органи праці та соцзахисту, податкові органи, Територіальна інспекція праці, Центр зайнятості — тобто всі установи, у функції яких входить контроль за дотриманням законодавства про працю.

Крім цього, вивчаються дані по керівниках підприємств, які виплачують собі зарплату в розмірі менше мінімальної. Таких на Полтавщині 1654 особи — 8,3% від загальної кількості. А для прикладу можна назвати одне з підприємств — фірму «О...», яка має 58 застрахованих осіб, заробітна плата керівника 522 грн., а інших працівників, в середньому, по 500 грн. Зрозуміло, що ці цифри не можуть не викликати недовіру у всіх органів, які здійснюють перевірки.

На сьогодні ширмою для прикриття порушень у виплаті гарантованого мінімуму зарплати є і неповна зайнятість. Особливо цим користуються підприємці, що використовують найману працю. Так, 6 із 9 тис. роботодавців Полтавщини залучають працівників на правах «неповної зайнятості» і відповідно виплачують заробітну плату в розмірі менше мінімальної. Тому обов’язковою умовою на сьогодні є реформування паралельно з пенсійним і трудового законодавства. Тільки на законодавчому рівні треба встановити розмір гарантованої заробітної плати, який залежатиме від складності, відповідальності, об’єму виконуваних робіт та кваліфікації працівника.

Отже, лише комплексний підхід до вирішення проблеми наповнення бюджету Пенсійного фонду України шляхом ефективної державної політики детінізації ринку праці та мотивації роботодавців і працівників сприятиме подальшій легалізації, а також збільшенню заробітної плати, що є основою для нарахування внесків на пенсійне страхування. Саме від цього залежить доля і пенсійної реформи, яка впроваджена в країні з 1 жовтня 2011 року і яка встановлює безпосередню залежність розміру майбутньої пенсії від сплати внесків.

Тетяна ЄРМОЛЕНКО, «Полтавщина»

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему