Запрошуємо у подорож музеями Полтавщини

Запитайте себе: а чи багато ви знаєте про Україну і про свій рідний край зокрема?

Для того, щоб кожен з нас міг краще пізнати Батьківщину та поділитися своєю любов’ю до неї, «Київстар» створив масштабний інтернет-портал www.iloveukraine.com.ua, де українці діляться один з одним фотографіями красивих, цікавих і незвичних місць країни, а також розповідають про маршрути для мандрівок Україною.

Пропонуємо вам розпочати знайомство з рідним краєм, здійснивши подорож найцікавішими музеями Полтави, які відкритих на честь видатних особистостей, які жили та працювали в місті.

Музей-садиба І. П. Котляревського

Адреса: м. Полтава, вул. Соборний Майдан, 15. Тел.: (05322) 7-20-73.

Час роботи: 10.00–18.00 (весняно-літній сезон); 9.00–17.00 (осінньо-зимовий сезон). Останній вівторок кожного місяця — санітарний день.

Музей розташований біля візитівки Полтави «Білої альтанки». Від вокзалів можна достатися будь-яким громадським транспортом, який їде до центру міста за 10-15 хвилин.

У 1969 році, проголошеному за рішенням ЮНЕСКО Роком І.Котляревського, з нагоди 200-річного ювілею поета за акварельним ескізом Т. Г. Шевченка було відновлено меморіальний комплекс — садибу І.П. Котляревського. Затишний меморіальний комплекс у самому серці стародавньої Полтави складається з батьківської хати поета, повітки, комори та колодязя-журавля. При вході до будинку встановлено погруддя І.П. Котляревського роботи народної художниці України Галини Кальченко (1971).

Будинок поета — типове українське помешкання XVIII — поч. XIX століть. Будівля містить п’ять невеличких покоїв: робочий кабінет письменника, вітальню, опочивальню, світлицю та кухню. За робочим столом завжди привітної садиби творилися «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник». Вздовж кабінету господаря та вітальні під самою стелею — автентичний сволок, на якому кирилицею вирізьблено: «Создася дом сей во имя отца и Святого Духа. Аминь. Року 1705 месяца Августа 1».

За спогадами сучасників І.П. Котляревського максимально точно відновлений інтер’єр будинку, де зберігаються меморіальні речі, нагороди письменника, рукописні сторінки творів, а також предмети дворянського побуту поч. XIX століття.

Музейною установою за домовленістю влаштовуються сюжетно-тематичні екскурсії «В гостях на Івановій горі»: театралізована вистава за участю Івана Котляревського, його літературних персонажів з пригощанням полтавськими галушками.

Садиба поета на Соборному майдані занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України в статусі пам’ятки національного значення.

Після відвідування музею-садиби І.П. Котляревського, направляємося до вул. Жовтневої до Петровського парку, повертаємо наліво на вул. Конституції та потрапляємо до краєзнавчого музею. Перехід займе близько 10 хвилин.

Краєзнавчий музей

Адреса: м. Полтава, вул. Конституції, 2. Телефон для замовлення екскурсій: (05322) 7-37-74. Сайт www.pkm.poltava.ua.. Режим роботи музею: 9.00–17.00 (вівторок-п’ятниця), 10.00–17.00 (понеділок).

Музей розташований у самому центрі міста.

Полтавський краєзнавчий музей — один із найстаріших музеїв України, заснований у 1891 році за ініціативою професора В. Докучаєва як природничо-історичний музей Полтавської губернії. В основу колекції покладені експонати музею та бібліотека К. Скржинської, колекція східних старожитностей П. Бобровського. З 1920 року — Центральний пролетарський музей Полтавщини.

На сьогодні експозиція музею складається з відділів природи, археологіх, етнографії, відділів історії XIV — поч. XX століть та історії XX — поч. XXI століть. Окремої уваги заслуговує постійно діюча виставка «Скарбниця», де представлені найбільш унікальні експонати музейної збірки, загальна кількість яких становить понад 300 тис.

Музей розміщено в приміщенні колишнього губернського земства, спорудженому впродовж 1903-1908 років за проектом архітектора В. Кричевського. Архітектурна споруда в стилі українського модерну містить традиційну орнаментацію та оздоблювальну композицію на фасадній частині будівлі. Вздовж фасаду розміщені герби повітових містечок Полтавської губернії.

Будівля Полтавського краєзнавчого музею внесена до Списку пам’яток архітектури національного значення.

Далі направляємося до літературно-меморіального музею В. Г. Короленка. Пішки перехід триватиме близько 12 хвилин, а автомобілем — близько 4 хвилин. По Первомайському проспекту прямуємо до перехрестя з вул. Шевченка, потім беремо праворуч на вул. Садову. На перехресті з вул. Короленка повертаємо направо.

Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка

Адреса: Полтава, вул. В. Короленка, 1. Тел.: (05322) 7-22-00, 7-92-82. E-mail: [email protected]

Час роботи: 9.00–17.00, без перерв та вихідних.

Музей розташований поруч із міським парком розваг та відпочинку «Перемога».

Музей видатного письменника Володимира Короленка розпочав свою діяльність у 1928 році з виставки «Життя і творчість Володимира Короленка», організованої з нагоди 75-річчя від дня народження письменника. На основі цієї виставки у 1940 році було створено музей, завідувачкою якого стала донька письменника Софія Володимирівна.

У період німецько-фашистської окупації Полтави експозицію музею евакуйовують до Свердловська. Сам будинок зазнає значних руйнувань. У грудні 1946 року до 25-ої річниці від дня смерті письменника дім-музей В. Г. Короленка було відновлено. Протягом 1978 року проведено реекспозицію — відновлено меморіальну квартиру письменника.

Нині до музейного комплексу входять: меморіальна садиба письменника — пам’ятка історії кінця XIX — поч. XX століть, флігель, де міститься виставкова зала, та могила письменника і його дружини на території міського парку «Перемога».

Музейна експозиція містить понад 10 тис. експонатів, серед яких особисті речі письменника та його родини, велика бібліотека, твори образотворчого мистецтва, рукописи циклу сибірських оповідань, «Історії мого сучасника» тощо.

У різні роки гостями затишного короленківського будинку були Іван Тобілевич, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Валентин Катаєв, Іван Козловський.

Працівники музею свято зберігають дух і велич будинку В. Короленка. Відроджені традиції його дому: літературно-мистецькі вечори, новорічні дитячі свята «Біля Короленківської ялинки». По закінченні знайомства з експозицією музею його відвідувачів чекає смачний короленківський чай з цілющого різнотрав’я.

Садиба письменника, його могила 1921 року (парк «Перемога») занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України в статусі пам’ятки національного значення.

Тепер прямуємо до музею І.П. Котляревського. Перехід займе близько 4-х хвилин. Повертаємось на вул. Садову, на перехресті з вул. Шевченка повертаємо праворуч на Первомайський проспект.

Літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського

Адреса: м. Полтава, Первомайський проспект, 18. Тел.: (05322) 7-41-60 (директор).

Час роботи: 9.00–17.00, останній четвер кожного місяця — санітарний день.

Цей музей також розташований поруч із міським парком розваг та відпочинку «Перемога».

Музей відкрито 28 вересня 1952 року у старовинному будинку, який, за переказами, належав відомому поету і драматургу В. В. Капністу. Будівля музею внесена до Списку пам’яток архітектури національного значення. Музейна колекція розміщена у семи експозиційних залах, один із яких — виставковий. Відвідувачі музею, окрім знайомства з основною експозицією, мають унікальну можливість побачити творчі новинки сучасних полтавських митців.

Велика кількість різноманітних матеріалів, систематизованих за тематико-хронологічним принципом, розповідає про життєвий і творчий шлях славетного полтавця, засновника нової української літератури, автора «Енеїди», п’єс «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» Івана Котляревського. У музеї зберігаються рукописний архів поета, переданий Санкт-Петербурзькою публічною бібліотекою ім. М. Салтикова-Щедріна, його особисті речі, чисельна бібліотека прижиттєвих і пізніших видань письменника XVIII-XIX століть, твори образотворчого мистецтва.

У чотирьох залах зібрані матеріали про життєвий і творчий шлях І. П. Котляревського, два наступних розповідають про вшанування пам’яті поета. Серед унікальних експонатів музею — перше прижиттєве видання поеми «Енеїда» 1798 року, а також раритетне друге видання 1808 року, цінне тим, що було в особистій бібліотеці господаря. Окремий зал присвячено історії створення і виходу в світ поеми «Енеїда». Глибоко висвітлена службова і громадська діяльність І. Котляревського на посадах наглядача Будинку виховання дітей збіднілих дворян, піклувальника Полтавських благодійних закладів, директора першого стаціонарного театру Полтави.

Щорічно талановитій учнівській молоді музеєм присвоюється літературна премія імені Івана Котляревського за кращий поетично-гумористичний твір. Постійно проводяться літературно-музичні вечори, презентації нових видань, зустрічі з письменниками та науковцями.

Перехід до музею Панаса Мирного триватиме 25 хвилин. Повертаємось на вул. Садову та прямуємо до перехрестя з вул. Карла Лібкнехта, далі по пров. Добролюбова їдемо до перехрестя з вул. Панаса Мирного та повертаємо направо.

Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного

Адреса: м. Полтава, вул. Панаса Мирного, 56. Тел./факс: (0532) 59-68-53, тел. (0532) 59-69-08 (директор)

Час роботи: 9.00–17.00, без перерви.

Музей відомого класика української літератури міститься в будинку, в якому протягом 1903-1920 років власне жив і працював Панас Рудченко, відомий під літературним псевдонімом Панас Мирний. Копітку роботу зі створення музейної збірки розпочали ще у довоєнні роки. Серед перших дарувальників музейних експонатів була вдова письменника Олександра Михайлівна Рудченко. Музей розпочинає своє існування у липні 1940 року. Тодішня експозиція розгорнулась у двох кімнатах садиби. З дозволу родини письменника виставлялись книги, рукописи творів, фотографії, особисті речі Панаса Мирного. Напередодні Великої Вітчизняної війни найбільш цінні експонати евакуйовують до Уфи. З 1961 року музей займає увесь будинок письменника.

Сучасний меморіальний комплекс, створений 1974 року, складається з меморіального будинку письменника, літературно-виставкової частини та господарського саду площею 1,5 га, де зберігаються дерева і кущі, посаджені власноруч Панасом Мирним. Закінчується паркова частина садиби купальнею, навколо якої ростуть вікові верби та дуби.

За кількістю особистих, меморіальних речей господаря садиби музей Панаса Мирного в Полтаві — найбагатший літературний музей України. Серед унікальних експонатів музейної збірки — рукописи письменника та його старшого брата Івана Рудченка (І. Білика), першодруки творів, спогади про письменника, архів часопису «Рідний край», редактором якого був П. Рудченко, особисті речі господарів будинку.

За попередньою домовленістю можна зіграти на фортепіано дружини письменника, окрім якої, на цьому музичному інструменті грали Марія Заньковецька та Леся Українка.

Гостями будинку автора романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», повісті «Лихі люди» неодноразово були композитор М. Лисенко, письменники В. Короленко, М. Коцюбинський, І. Карпенко-Карий, В. Стефаник, Леся Українка, Олена Пчілка, акторка М. Заньковецька та інші.

Садиба письменника занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України в статусі пам’ятки національного значення.

Проїзд до музею історії Полтавської битви триватиме 20-25 хвилин.

Музей історії Полтавської битви

Адреса: м. Полтава, вул. Шведська могила, 32.

Тел.: (0532) 52-74-27.

Сайт: www.battle-poltava.org

Час роботи: 9.00–17.00, без перерви

Один із перших стаціонарних музеїв міста — Музей історії Полтавської битви (27.06.1709), відкритий за ініціативи відомого краєзнавця І.Павловського з нагоди 200-річного ювілею баталії у червні 1909 року. В роки громадянської війни після кількох пограбувань музей тимчасово припиняє свою діяльність. Відновлює її 23 вересня 1950 року в будівлі колишнього військового госпіталю ветеранів останньої російсько-турецької війни 70-х років XIX століття. Новітня музейна збірка поповнювалась експонатами з Полтавського краєзнавчого музею, Київського історичного та художнього музеїв, Артилерійського історичного музею Ленінграда, Ермітажу.

У 1981 році музей і комплекс пам’ятників, пов’язаних з Полтавською битвою, оголошено державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви», загальною площею 771,5 га. На заповідній території розташовано чотири стародавніх поселення та понад 30 курганів скіфської доби. Окрім Полтавської битви, тут відбулась битва 1399 року Великого литовського князя Вітовта з татарськими ордами ханів Едигея і Темір-Кутлуя та битва полтавського полковника М. Пушкаря з гетьманськими загонами І.Виговського.

Сучасні зали музею містять унікальні експонати кінця XVII століття та періоду Північної війни (1700-1721): портрети українських гетьманів, гравюри, медалі, колекцію холодної та вогнепальної зброї європейського та східного зразків, особисті речі Петра І. У найбільшій залі музею представлена велична діорама із зображенням останніх хвилин Полтавської битви. На території музейного містечка є місце поховання загиблих царських солдатів — Братська Могила (1709 рік — поч. XX ст.), пам’ятник Петру І (А. Адамсон, 1915), Сампсоніївська церква (1856-1907) та інші об’єкти.

Музейною установою за домовленістю влаштовуються сюжетно-тематичні екскурсії в історичному одязі епохи Північної війни.

Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» єдиний серед історико-культурних заповідників України, який входить до міжнародної асоціації військово-історичних музеїв світу (ІАМАМ), що діють під егідою ЮНЕСКО. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1761 Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» оголошений об’єктом культурної спадщини національного значення та внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Про інші цікаві маршрути для подорожей по рідному краю і по Україні читайте на порталі проекту «Поділіться любов’ю до України» компанії «Київстар» в розділі «Маршрути»: http://iloveukraine.com.ua/pathes/.

У подорож візьміть із собою смартфон Київстар Shine. Він оснащений камерою у 3,2 Мп, яка дозволяє роботи якісні фото та знімати відео місць подорожі. Смартфон має картку пам’яті на 2 Гб та вбудований GPS-приймач, що стане у нагоді під час перебування у незнайомому місті.

При підготовці публікації нами була використана інформація з порталу «Полтава туристична».