Церковне значення Масляної
Сьогодні розпочинається Масляна — так називається останній тиждень перед Великим Постом в період якого дозволяється вживати молочні продукти, масло а також риба. На церковнослов’янській мові ця неділя називається — сирною
Масляна зазвичай в народі святкується, як особливий час, коли можна взяти участь у різних іграх та розвагах, які супроводжуються безмірним об’їданням. Святитель Тихон Задонський звертаючись до своєї пастви не зовсім доброзичливо висловлювався щодо таких святкувань, адже вони не розвивають нашу духовність, а просто розбещують тіло їжею та спиртними напоями. І такий стан людини призводить до різних нещасть. Святитель Тихон говорить: «Стыд лицо мое покрывает, когда говорю о том, как православные христиане празднуют Масленицу» і стверджує, що саме святкування масляної — це язичництво. Саме таке абсурдне святкування масляної робить людину недостойною називатися християнином, бо вона не слухає вказівок Святої Православної Церкви.
Православна Церква в період масляної неділі нагадує нам що вже пройшов час заговин на м’ясо, але є ще час, коли можна вживати молоко та сметану. Оскільки ця неділя остання у підготовці до Великого Посту.
Цей тиждень починається з неділі, на літургії у цей день читається Євангеліє про друге пришестя Ісуса Христа і про Страшний Суд. Цим Євангельським читанням Православна Церква пропонує кожному приготуватися до зустрічі з праведним Судією, нагадує про Страшний Суд і про те, що кожна людина буде відповідати за всі свої вчинки в період земного життя перед Богом. І щоб Господь не осудив нас за скоєні гріх, ми всі повинні покаятися. Тому період Великого Посту — це час покаяння і молитви. І щоби щиросердечно нам покаятися та виправитися — необхідні піст і молитва, що як два крила возносять душу людини на небо. Піст тоді буде дієвим для нас коли ми всі будемо творити справи милосердя і любові. Саме про це нам усім необхідно подумати в період масляної, а не об’їданню.
У кожному Православному Храмі в цей тиждень звершуються дивовижні за своїм змістом і красою Богослужіння. Так в середу і п’ятницю не звершується Божественна літургія. За вечірнім богослужінням вперше читається молитва святого Єфрема Сирина: «Господи и Владыко живота моего, дух праздности, уныния, любоначалия и празднословия не даждь ми. Дух же целомудрия, смиренномудрия, терпения и любве даруй ми, рабу Твоему. Ей, Господи, Царю, даруй ми зрети моя прегрешения и не осуждати брата моего, яко благословен еси во веки веков. Аминь», яка потім постійно повторюється за всіма великопісними богослужіннями.
В суботу на цій неділі згадуються святі які прославилися в пості і молитві, Свята Церква наводить нам приклади поста, молитви і покаяння. Масляна закінчується Прощеною неділею, коли всі один у одного просять пробачення і прощення, віруючи у слова Господа який сказав: «Если вы будете прощать людям согрешения их, то простит и вам Отец ваш небесный, а если не будете прощать людям согрешения их, то Отец ваш не простит вам согрешений ваших» (Мф. 6.14-15).
Народний звичай прощення в стародавній Русі полягав у тому, що після вечірньої домашньої молитви молодші з земними поклонами просили прощення у старших; старші в свою чергу, просили прощення у них. Православні християни ходили «прощатися» зі своїми знайомими, священиками.
Так на початку 17-го століття про чин прощення француз Маржерет пише: «На Масленице россияне посещают друг друга, целуются, прощаются, мирятся, если оскорбили один другого словом или делом, встречаясь даже на улице, — хотя бы никогда прежде не виделись, — целуются, приговаривая: «прости меня, пожалуйста», другой отвечает: «Бог тебя простит, и ты меня прости».
Свята Церква в Прощену неділю згадує гріхопадіння перших людей і втрату раю. Цим Вона нагадує нам, що гріх є причиною людських страждань і усіляких нещасть в житті. Щоб спастися від гріха і страждань ми повинні покаятися перед Богом у них. Ісус Христос просить кожного з нас: «Покайтеся, ибо приблизилось Царство Небесное» (Мтф.4.17).
В період масляної ми всі повинні серйозно задуматися як на принести щире покаянна Богу в період Великого Посту, щоб наші і душа, і тіло воскресли від гріха до Пасхи разом з Воскреслим Христом, щоб Він сподобив нас радіти вічною радістю з Ним і з усіма святими прославляючи Святу Трійцю на віки вічні.
Протоієрей Вознесенського храму Української Православної церкви