Батьки пропонують «Полтавщині» побороти «зло» в дитсадку замість них

Ще трохи — і мине місяць відтоді, як на нашу редакційну пошту надійшов лист, підписаний батьками, чиї діти ходять в один із дитсадків Полтави. Зміст цього доволі розлогого листа цікавий. Зокрема, йдеться про те, що у цьому дитсадку батьки 220 дітей щомісяця «добровільно» здають по 25-30 грн., 5 з яких бере собі особисто завідувач цього закладу. Хоча, за словами батьків, жодних ремонтів у дитсадку не проводиться, а діти перечіпляються і падають через подертий лінолеум. Кожного року завідувач вимагає здавати на ремонти по 500-700 грн. Також батьки стверджують, що певний процент завідувачу йде від вчителя англійської мови. Ще одне джерело прибутку цього завідувача — секція Йоги, орендна плата за яку, за словами авторів листа, йде до кишені «боса». Черговий процент, як свідчать батьки, директор має з вистав лялькового театру (8 грн. з кожної дитини).

«Золотим дном» для завідувача названо випадки, коли до дитсадка приходять батьки із «новою» дитиною. За місце у садку завідувач просить не менше 700 грн. До того ж, якщо вірити авторам, завідувач не по призначенню використовує фінансову допомогу від міської влади.

Є скарги і на харчування дітей. Наприклад, часто замість м’ясного раціону дітей годують манкою.

Нарешті дозволимо собі й оригінальну цитату з цього послання «Полтавщині»:

«На кожне свято: (1 Вересня, День вчителя, Новий рік, День народження, 8 Березня) діловод ходить по групам, збирає гроші: у добровільно-примусовому порядку, з вихователя — 50 гривень, а з інших робітників — 25 гривень (в ДНЗ працює більше 60 чоловік), таке враження, що колектив працює для того, щоб було чим на кожне свято поздоровляти завідуючу. Подарунки приймає тільки в конверті. При закінченні навчального року, кожна випускна група теж повинна дати подарунок в конверті (сума заказується). Раніше Ми своїх дітей залишали в нічній групі, так як самі працюємо до 21.00 вечора. Коли приходили забирати дітей, то в групі була лише одна няня, на запитання: „Чому немає вихователя?“, то няня відповідала: „Що 19.00 і до 07.00 вона знаходиться з дітьми сама“, а по табелю з 19.00 до 21.00 повинен знаходитись вихователь. Цю заміну завідуюча забирала собі в карман. В інструкції для посадових осіб ДНЗ зазначено, що за життя та безпеку дитини несе відповідальність лише вихователь, а не няня».

Однак головне в цій історії не це. Ми двічі зверталися до авторів листа залишити нам свої контактні номери для продовження цієї теми у більш «легальному» форматі. Втім час минав, а лист перетворювався і таки перетворився на анонімку.

Висновок доволі простий. Якщо все викладене у листі правда, то вперте небажання батьків (чи батька?) принаймні поговорити з нами по телефону виглядає більш, ніж дивним. Якщо керівник дитячого закладу, який офіційно утримується на податки (про презенти не говоримо), дозволяє собі наживатися на дітях, при цьому наражаючи їхнє здоров’я на небезпеку, то це злочин.

Але, на наше тверде переконання, ще більший злочин — це анонімно надіслати такий лист журналістам, щоб вони якось (у наївному розумінні авторів) поквиталися за знущання над ними та їхніми ж дітьми.

Тож такі батьки (чи батько) за умови навіть правдивого змісту листа автоматично встали з завідувачем-хабарником на одні шальки терезів, на єдиний рівень морального «плінтусу». Ось і виходить, взяти жар чужими руками — класика жанру.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»