Полтавцям усе одно, чи впаде на них метрова бурулька (фотофакт)

Представники ЗМІ усіляко намагаються попередити полтавців про небезпеку, яка у прямому сенсі звисає згори: бурульки, які часто не помічають заклопотані мешканці міста. Комунальники їздять Полтавою у пошуках бурульок та збивають їх, використовуючи спеціальні вишки. Керівники ЖЕДів погодинно звітуються за виконану роботу перед міською владою. Та деяким полтавцям усе одно. Такий висновок ми зробили з огляду на те, що вони усе одно ходять під будинком на Жовтневій, 44, на даху якого знаходяться небезпечні бурульки.

Місцевість тут огороджена спеціальною стрічкою. Швидше за все, комунальники вже «спішать на допомогу». Піднімеш очі догори — побачиш бурульки, одна з яких сягає метра. Та полтавці спокійно оминають знаки «Обережно! Проходу немає!». Жоден з тих, кого ми бачили навіть не озирнувся і не підвів очей до неба, аби хоча б зрозуміти, чому це хтось «понавішував тут лєнточок» і «чому це хтось заборонив тут ходити». Бачу ціль, не бачу перешкоди? Чи бачу ціль, перешкоди не хвилюють?

На запитання «Полтавщини», чому люди ходять там, де комунальники попереджають про небезпеку, останні відповідали по-різному.

Поважний чоловік у синій шапці:

— Якось не звернув увагу на стрічки. Просто поспішаю. Біжу навпростець. Мабуть, не уважний.

Вельмишановна леді та її подруга:

— Ми бачили стрічки, але не дуже захотілося обходити. Думаємо, якщо швидко пройтися, нічого страшного не станеться. До того ж люди ходять — усе нормально.

Коли ми запропонували підняти очі і подивитися на бурульки, полтавці здивувалися. Дякували за інформацію і зазначали, що тепер будуть пильнішими. Лише один чолов’яга залишився при своїй думці: «Моє здоров’я — не ваша справа. Нічого мені не буде. Я — живучий. І не вказуйте мені ходити під бурульками чи ні. Не дурний, сам розберуся».

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»