Полтавська влада має право встановлювати тарифи лише для експлуатуючих організацій

На редакторську пошту «Полтавщини» надійшов лист від полтавця Альберта Кивви. У ньому він порушує проблему методики обрахування витрат на обслуговування багатоквартирних будинків та прибудинкових територій. На думку полтавця, мірилом повинна бути частка кожного власника окремого багатоповерхового будинку. Також Альберт Кивва пропонує підняти завісу з витрат на обслуговування кожного полтавського багатоквартирного будинку.

Виконуємо прохання нашого читача та публікуємо його лист повністю та майже без суттєвих змін.

«Згідно з Конституцією України (ст. 13 та 41), усі суб’єкти права власності рівні перед законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, а використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Згідно зі ст. 317 Цивільного Кодексу України, зміст права власності полягає у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Згідно ст. ст. 322 та 323 ЦКУ, тягар утримання майна та ризик його випадкового знищення чи пошкодження лежить на його власнику.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року (п. 1.1), визначено житловий комплекс як «єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс».

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників; власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Отже послуга по «утриманню будинку і прибудинкової території» розповсюджується лише на допоміжні приміщення будинку, технічне обладнання, елементи зовнішнього благоустрою будинку.

Встановлення Полтавською місцевою владою так званих «тарифів», на які посилається в своїх розрахунках працівники житлово-комунального господарства, для кінцевих споживачів — платників за комунальні послуги — є порушенням всіх вищеперерахованих нормативних актів. Місцева влада має право встановлювати тарифи лише для експлуатуючих організацій.

«Одиницями обліку» ж для кінцевих споживачів, яким є власники квартир в багатоповерховому будинку, можуть бути лише окремі багатоквартирні будинки як цілісні майнові комплекси.

Таким чином, необхідне «розсекречення» бухгалтерії ЖЕО та зобов’язання його звітуватись перед співвласниками багатоквартирного будинку про свої фактичні витрати по конкретному будинку.

Ця інформація апріорі не може бути «секретною», оскільки власник/співвласники не можуть бути позбавленими інформації про власне майно, в тому числі — інформації про вартість його утримання.

В кожній експлуатуючій організації зберігається, згідно п.1.2 — 1.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій — технічна документація всього багатоквартирного будинку та прибудинкової території, яка включає в себе, зокрема:

• технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок;
• проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо;
• акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію;
• акти приймання — передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача.

Комунальне підприємство ЖЕО. як виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні забезпечувати своєчасне внесення змін до цих технічних паспортів.

Отже, за допомогою цієї документації доволі легко можна підрахувати частку кожного співвласника багатоквартирного будинку в усьому багатоквартирному будинковолодінні як цілісному майновому комплексі. Для цього достатньо скласти площі всіх приміщень будинку, (крім допоміжних, які, згідно Рішення Конституційного Суду, є спільними та неподільними) та поділити на цю цифру площу кожного окремого приміщення.

Така метода підрахунку є єдино справедливою та такою, що відповідає чинному законодавству.

Більше того — згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів N 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», розмір тарифів (нормативних витрат, пов’язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо.

Згідно п.2 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі, мають право «...одержувати... необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо».

Особисто я вважаю, що ліквідація ЖЕКів не потрібна для споживачів. Її бажають вчинити деякі ділки, такі собі Остапи Бендери, щоб повністю зруйнувати житловий фонд і запросити «ефективного власника» для рейдерських процедур.

ЖЕКи потрібно змусити працювати, а не розганяти. Введення підрядної оплати (лише за виконані роботи) дасть серйозний ефект. ОСББ не вирішить проблеми — профінансувати капітальний ремонт будинків нічим. А без цього ОСББ — пшик» .

«Полтавщина»