За полтавських перевізників Автовокзалу можуть «дати по голові»

Нещодавно ми писали про те, що Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України хоче оштрафувати полтавських перевізників приміських маршрутів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Про монополію

Відтак, після дослідження ринку перевезення пасажирів автобусами, які працюють у звичайному режимі руху на приміських маршрутах загального користування представники АМКУ можуть оштрафувати транспортників, які безпідставно включали ПДВ у вартість квитка, до 68 тисяч гривень.

У цьому АМКУ побачив монополію. У результатах дослідження ринку перевезення пасажирів відповідними перевізниками (справа № 01-02-50/125-2011, від 6 грудня 2011 року) сказано:

«Відповідно до діючого законодавства, право на здійснення пасажирських перевезень за маршрутами перевезень перевізники виборюють на конкурсі з пасажирських перевезень на маршрутах загального користування... Оскільки перевізники, переможці конкурсу, здійснюють пасажирські перевезення на приміських маршрутах..., інші перевізники не можуть здійснювати перевезення пасажирів по даному маршруту за визначеним розкладом руху, а пасажири відповідно не мають можливості проїзду із початку до кінцевої зупинки маршруту транспортом іншого перевізника. Відповідно до викладеного, перевізники, з якими укладено договір на здійснення пасажирських перевезень із Замовником (Полтавською ОДА), мають ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку пасажирських перевезень на конкретно визначеному приміському маршруті за встановленим розкладом руху».

Проїхатися за 8 чи за 10 гривень?

За словами голови територіального відділення АМКУ Володимира Оніщенка, двоє перевізників вже оштрафовані: один — на 8 тисяч гривень, інший — на 25 тисяч гривень. У лютому вирішиться доля ще 92 суб’єктів господарювання. Відтак, «Полтавщина» зацікавилася тим, хто погодив тарифну вартість на приміські та внутрішньообласні маршрути.

За словами голови громадської організації «Асоціація пасажирських перевізників Полтавщини» Ваче Костандяна, вартість кілометра проїзду на ці маршрути розмістила у ЗМІ Полтавська ОДА. Туди ж було включено ПДВ. Відтак, усі перевізники обчисляли вартість автоквитків від однієї станції до іншої згідно з цими показниками.

— Справді, ПДВ у вартість квитків перевізники включали, — зазначив Ваче Костандян. — Але ж і ті, хто є платниками ПЄВ (податок на єдину вартість), і т, хто є платниками ПДВ, — бензин, деталі тощо купують з включеним у ціну ПДВ. То хто неплатникам ПДВ його відшкодовуватиме, якщо перевізники у вартість квитка ПДВ не включатимуть? До того ж у такому випадку у одного перевізника проїзд коштував би 8 гривень, а у іншого — 10. То до кого піде пасажир? Вгадати можна з першого разу! А це, між іншим, порушення конкурентоздатності, порушення прав перевізників. До того ж табличну вартість, яку перевізники приміських маршрутів розрахували, на автовокзалі погодили. У них же є документи, хто платник ПДВ, а хто — ПЄВ. Чого б про це не сказати? Тоді б перевізники сплатили б менший штраф або взагалі його не платили, якби цю ситуацію, яка триває вже 10 років, нарешті вирішили б.

З приводу цього ми звернулися до директора Полтавського центрального Автовокзалу Сергія Бутка. Ситуацію він прокоментував так:

— Взагалі у цій ситуації якась плутанина. Наприклад, згідно з правилами надання послуг, вартість квитка дорівнює вартості тарифу, страховому збору та ПДВ. І ніде не сказано, як вартість квитка обчисляти для платника ПДВ, а як — для платника ПЄВ. До того ж перевізники купують усе: і бензин, і деталі — з врахуванням ПДВ, а тут — у вартість проїзду його не включати? У такому випадку якщо суб’єкт господарювання був платником ПДВ, я повертав йому кошти, якщо ні — кошти йшли державі. А що там перевізники додавали до ціни квитка — я не можу контролювати. Я надаю послуги з продажу квитків. Мені принесли тарифну вартість — і все.

Штрафів могло і не бути, якби...

На це Володимир Оніщенко відповів, що «найважливіше питання у тому, що за проїзд пасажири сплачували на 20% більше, ніж повинні були, а правду треба називати правдою».

— У наказі Міністерства транспорту та зв’язку України № 503 від 25.05.06 сказано, що суб’єкти господарювання мають право застосовувати коефіцієнт 1.23, який розшифровується як 20% ПДВ і 3% страхового збору. Закон говорить, що так мають право чинити тільки ті платники податків, які зареєстровані, як платники ПДВ і мають свідоцтво платника ПДВ. З приводу страхового збору, суб’єкт господарювання повинен заключити угоду зі страховими компаніями. Тому, будь ласка, хто хоче включити ПДВ у вартість квитка, покладіть відповідну документацію на стіл. Розумієте, мене найменше у цій ситуації хвилюють штрафні санкції. Найбільша проблема у тому, що «взули» полтавських людей. А з Автовокзалом у нас буде окрема розмова. І на Автовокзалі знають, що вони зробили, і перевізники знають, що зробили. Організацію пана Бутка ми вже перевіряємо, — зазначив Володимир Оніщенко.

До речі, він погодився з думкою Ваче Костандяна:

— Що я можу сказати? Те, кому, коли і скільки коштів повертав директор Автовокзалу, мені відомо, — розказав голова Полтавського обласного територіального відділення АМКУ. — Та ясно одне: якби він вчасно подивився на табличну вартість і сказав: «Ні, так не робиться. Платник ПЄВ не може включати ПДВ у вартість квитка», перевізники взагалі б не сплатили ніякого штрафу. Скажімо, не було б підстав для притягнення їх до адміністративного правопорушення. І на Автовокзалі знають, що вони робили, і перевізники знають, що робили. З Автовокзалом у нас буде окрема розмова. А Сергій Бутко — один з тих, через кого громадяни платили за проїзд дорожче. І його організацію ми перевіримо. А перевізники все-таки сплатять штраф. До 68 тисяч гривень.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»