Відсутність снігу засмучує, але не зупиняє полтавських гірськолижників
«Полтавщина» дізналася, як тренуються полтавські гірськолижники в умовах безсніжної зими
Полтавські гірськолижники — вихованці обласної СДЮШОР ім. О. Бутовського — гордість області. Нагадаємо, що наші земляки досить вдало виступили під час Відкритої всеукраїнської першості у березні 2011-го року в Стасях: багаторазовий чемпіон України Ігор Вахненко посів І місце, призери першостей України Дмитро Мілько та Євгеній Марченко узяли «золото» та «срібло». І це — не єдині здобутки полтавців.
Зима ж цього року виявилася особливо м’якою. Снігу всі чекали, як дива. Та особливо така «беззимовість» засмутила полтавських гірськолижників. Відтак, ми запитали у директора СДЮШОР ім. О. Бутовського Сергія Дороша про те, як готують майбутніх чемпіонів на Полтавщині в умовах відсутності снігу.
— Скількома полтавськими гірськолижниками може пишатися наша область?
— У обласній СДЮШОР ім. О. Бутовського 92 гірськолижники. Хлопців більше.
— Наразі снігу практично немає. Як тренуються ваші вихованці?
— Їздити на лижах без снігу, самі розумієте, не вдається. Тому наші вихованці займаються у спортивному легкоатлетичному манежі стадіону «Ворскла». До того ж — два-три рази на тиждень їздять на ковзанах на катку у полтавському парку «Перемога». Ще один раз на місяць наші вихованці відвідують басейн.
— А як наші гірськолижники тренувалися минулого року?
— Сніг був рік тому. Кожного дня о 15:30 40-50 осіб віком від 6 до 25 років виїздили на тренування у Сорочин Яр біля села Петрівка. Згідно з домовленістю, можемо займатися ще й на базі «Корчак», що знаходиться у Стасях.
— Це стосовно зимового сезону. В інші пори року юнацтво тренується?
— Так. Улітку, восени... Коли дозволяє погода, наші вихованці катаються на роликах, зокрема біля стадіону «Ворскла», де проклали асфальтні доріжки. Тренуються гірськолижники і на тенісних кортах за допомогою батутів. Або ж розкладають свій батут біля готелю «Турист». Кожного літа 2 тижні ми проводимо на базі «Олімпійські надії». Вихованці мають змогу оздоровитися: харчування, проживання біля річки, гра у футбол, волейбол, баскетбол.
— Наскільки, на вашу думку, відсутність снігу вплине на результати наших спортсменів? Адже представники інших регіонів України, де вже випав сніг, мабуть, вже тренуються і вдень, і вночі...
— Взагалі, якщо бути конкретним, у Закарпатті, наприклад, тренуються по 5-6 місяців на рік. Ми — усього 3-4 місяці. Команди того самого Закарпаття, Львова та Івано-Франковська, наприклад, вже місяць їздять на лижах (у них випав сніг). Ми ж — катаємось на ковзанах. Та нам, в принципі, не стільки сам сніг потрібен, скільки відповідна температура: хоча б ?5. Наша школа має спеціальний прилад, який генерує штучний сніг («сніжна пушка»). За відповідної мінусової температури краплі води замерзають у повітрі і перетворюються на сніг.
— То що плануєте робити у цьогорічній «безсніжній» ситуації?
— Через тиждень ми поїдемо в урочище Драгобрат на Закарпатщині. Туди вирушить основна збірна — 20 чоловік. Тренуватимемося там 10 днів.
— А попросити снігу у небесній канцелярії не пробували?
— Ні, туди ми не зверталися. Та, можливо, це зробити таки треба.
— Відсутність снігу на Полтавщині — величезний мінус для нашої команди з гірськолижного спорту. А які у неї є плюси, які сильні сторони?
— Наші вихованці мають велике бажання. А це найважливіше. Саме тому, думаю, у них усе вийде. До того ж нам допомагає управління з питань фізичної культури та спорту Полтавської ОДА, яке виділяє кошти на інвентар.
, «Полтавщина»