У соцмережах не звертають увагу на сигнали самогубців

Близько місяця тому у Кобеляцькому районі стався випадок суїциду — повісилася молода дівчина.

Відео-виродки

Як повідомили її друзі, офіційною версією самогубства стало нещасне кохання. Коли «Полтавщина» зайшла на сторінку дівчини у соціальній мережі, виявилося, що майже усе давно вказувало на наміри дівчини піти з цього світу. Фото (аватарка), статуси, відеоролики... Проглядаючи знайдені нами відео ми нерідко натрапляли на те, як протягом 3-4 хвилин молоді люди вішають або ріжуть собі вени, як стікає кров до ванни і під яку депресивну музику усе це відбувається. Не один ролик ми знайшли і про те, як правильно повіситися (як підібрати довжину мотузки, яку краще мотузку обрати). А скільки таких відео блукає інтернетом! Відтак, журналісти нашого інтернет-видання звернулися за коментарем до головного лікаря Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру Віталія Закладного.

— Хочу сказати, що ті, хто створюють такі ролики — це нереалізовані виродки, — зазначив він. — Це люди, які не можуть створити у світі нічого прекрасного і реалізовують свою значимість таким чином. Хтось вкручує лампочки у під’їзді, а хтось їх розбиває... Коли у Сараєво вбили ерцгерцога Франца Фердинанда, це стало приводом до того, аби розпочалася війна. Її причини були іншими, а ось вбивство — приводом. Так ось і подібні ролики — привід до того, аби піти з життя. Такі ролики стають просто-на-просто спусковим гачком для людини. Вона може думати про суїцид, аж ось ролик — остання крапля.

Як повідомив «Полтавщині» начальник прес-служби УМВС України у Полтавській області Юрій Сулаєв, у 2007-2008 роках Полтавська область була однією з областей-лідерів по випадкам суїциду. На статистику впливає й пропаганда суїцидів через інтернет.

— Кілька років тому йшла серйозна пропаганда самогубства саме через різні сайти, — зазначив Юрій Сулаєв. — Ми ж, як працівники міліції, неодноразово проводили бесіди з батьками учнів полтавських шкіл та педагогічними колективами, показували на проекторі сайти, де пропагується суїцидальна діяльність. Наприклад, «Хочеш вирішити проблему? Стрибай вниз — кілька метрів польоту — і все». Це, зокрема, не українські сайти, інакше б ми вже давно прибрали з них таку інформацію, але не маємо на них вплив. Люди, які вдаються до такого бомбування, нерідко використовують думки науковців, філософів, обіграють фрази Ніцше, типу «життя — це ніщо» тощо. Та у 2011 році нам таки-вдалося зменшити хвилю суїцидів, хоча, на жаль, не вдалося повністю їм запобігти.

Про причини і наслідки

За словами Юрія Сулаєва, основними причинами суїцидів серед неповнолітніх полтавців є побутові конфлікти, коли батьки не розуміють потреб дітей, не розбираються цивілізовано, а вдаються до авторитарних методів виховання. У Полтавській області зафіксовано випадок, коли хлопець вчинив суїцид через те, що мати відмовила йому у святкуванні його Дня народження. Напередодні він з товаришами розвалив паркан біля школи. І мати сказала, що гроші підуть не на свято, а на новий паркан. Тоді хлопець розвернувся, пішов — і повісився. До речі, 95% самогубців — це діти з неповних родин. Другою причиною суїцидів можна вважати дискомфорт та сором перед однолітками за рідних. Наприклад, в однієї полтавки померла мати, батько був наркоманом зі стажем. То дівчина не витримала і стрибнула з вікна. У Машівському районі була ситуація, коли у хлопця, який майже до 9 класу проходив у школу, батьки були залежні від алкоголю. Дитина по дому робила усе сама: і саджала город, і робила консервацію. Батьки ж усе пропивали. Інколи хлопцю навіть доводилося ховати продукти у будинку сусідів. Потім настав час, коли хлопець просто втомився від такого життя, йому стало надто некомфортно у цій ситуації — він пішов і повісився. Третя причина суїцидів — нещасне кохання. Наприклад, у Зіньківському районі хлопець повісився після того, як під час травневих свят побачив свою кохану з іншим. До причин суїцидів можна віднести і конфлікт з однолітками тощо.

— Важливо говорити взагалі про спробу суїциду — завершену чи незавершену, — зазначає Віталій Закладний. — У нас піком самогубств були 95-96 роки. Суїцид завжди зумовлений збігом обставин та сприйняттям ситуації, як критичної. Наприклад, у Полтаві кілька років тому дівчинка стрибнула з вікна через те, що їй не купили кросівки. Так, звичайно, може вчинити тільки людина, у якої ще не сформована чітка життєва позиція. Ну як це, ставити кросівки та життя на одну шальку терезів. Причин безліч. З приводу ситуації, що ви навели — щодо нещасного кохання... З цієї причини з життя йдуть, як підлітки, так і вже дорослі люди. Та дивитися треба під іншим кутом. Як у тій пісні: «Если невеста ушла к другому, еще не известно, кому больше повезло». Важливо у такі моменти розуміти, що на шляху трапиться інша людина. Ну, якщо Господь розводить, може так і краще. Так, справді, боляче. Особливо, якщо говорити про перше кохання. Тоді, коли у людини немає імунітету, вона до цього не готова. Комусь у такій ситуації може прийти у голову покінчити життя самогубством.

Знаки та сигнали треба розпізнавати

За словами Віталія Закладного, у важкій ситуації важлива поведінка двох сторін — самої людини, яка хоче вчинити самогубство та тих, хто її оточує. З приводу останніх... Коли ми запитали у друзів нещодавно померлої дівчини, чи бачили вони на її сторінці відеоролики про те, як різати вени чи дивні статуси, останні відповіли: «Бачили, та не звернули на це увагу. З ким не буває? Усе мине». На думку Віталія Закладного, аби оточуючі вчасно зреагували б на такі «сигнали», дівчина була б живою.

— Пам’ятайте: самогубці частіше за все виношують у голові план суїциду, виношують, наголошую, в надії, що їх хтось зупинить, зверне на них увагу, — розповів Віталій Закладний. — Не дарма говорять, що кожен, хто лізе в петлю, усе-таки сподівається, що мотузка перерветься. Тому важливо на такі «знаки» та «крики душі» звертати увагу. Що це може бути? По-перше, спостерігайте за поведінкою своїх друзів і різних. Вже давно говорять про те, що кохання — це хвороба. Так ось, після розриву стосунків стан людини приблизно такий: розгубленість, людина не може ні на чому сконцентруватися, мислить «скачками». У цьому випадку людина, як котел. Треба відкрити клапан, аби вийшов пар. З людьми у такому стані обов’язково треба говорити, не залишати їх на одинці з собою. І що важливо: вислухати. Ми завжди намагаємося допомогти, щось порадити. Проте у даній ситуації найкраще — помовчати, не перебивати і просто вислухати людину. По-друге, ті, хто хочуть покінчити життя самогубством, нерідко говорять про це, попереджаючи оточуючих про свої наміри: «Життя закінчилося», «Я не бачу жодних перспектив». У такому стані людина перестає цікавитися тим, на що звертала увагу раніше. Спілкування її з друзями має хаотичний характер або взагалі припиняється. По-третє, якщо помічаєте тривожні сигнали, завжди поговоріть з людиною. Краще, можливо, помилитися та дізнатися, що людина адекватна і суїцид не вчинятиме, аніж потім її втратити.

Віталій Закладний дав загальні поради для людей усіх вікових категорій, що робити у важкій ситуації, коли у голову приходять думки про самогубство:

— По-перше, треба мати хорошого друга, з яким можна обсудити будь-яку ситуацію. По-друге, треба ділитися своїми труднощами і переживаннями. З ким, завжди знайдеться. Адже ми стали людьми завдяки тому, що допомагали один одному. Якби хтось колись не поділився б шкурою мамонта, може, і померли б. По-третє, пам’ятайте, що усе проходить. Важкості інколи треба перетерпіти. Говорять, тільки м’ясо, пропущене через м’ясорубку, не можна прокрутити назад, воно вже не стане колишнім шматком. Усе інше — минає, змінюється. До речі, на будь-яку проблему слід дивитися й під іншим кутом. По-четверте, не треба боятися лікарів. У будь-якому випадку вони можуть надати кваліфіковану допомогу. Можна телефонувати за номером 2-17-03 з 8:00 до 18:00. У суботу — до 15:00. Неділя — вихідний. Подзвонити можна і на телефон довіри: 53-45-26 (з 19:30 до 7:00). Просто подзвонити і сказати: «Мені погано. Можна з кимось поговорити?» — і фахівця одразу ж покличуть до слухавки. Можна звернутися і до наших психологів, психотерапевтів особисто — прийти в психоневрологічний диспансер (адреса: вул. Зигіна, 3).

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»