Народні традиції та церковні служби різдвяного Святвечора

Різдву у православній традиції передує сорокаденний Різдвяний піст — Пилипівка — з 27листопада до 6 січня включно. Свято Різдва має п’ять днів передсвяткування і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього. Переддень, або навечір’я свята, проводиться у строгому пості і називається сочельником (святвечором). В цей вечір, за церковними приписами, вживається у їжу сочиво (сушені хлібні зерна, розмочені водою). Церковні співи, що прославляють Різдво Христове, були написані Софронієм і Андрієм Єрусалимськими (VII ст.), Іоаном Дамаскіном, Космою Маюмським, патріархом Германом (VIII ст.) та іншими.

Обов'язково з пори жнив дбайливо зберігали обжинковий сніп, в який встромляли стебла різних злакових культур (жита, пшениці, вівса та т.і.) та відбирали м`яке пахуче сіно. До свят по господарству завершували практично всю важливу роботу від впорядкування в хаті, дворі та господарських будівлях до ремонту робочого реманенту (навіть літнього: вози, коси і т.п.) та ткання полотна й вичинки шкір. За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали помешкання й квітами розмальовували комин, застеляли нові або чисто випрані скатерки, рядна й рушники. Обов`язково намагалися справити обновку (новий одяг) для всіх членів родини та купити нового посуду (макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки.

Напередодні Різдва — 6 січня вдосвіта господиня готувала їжу — першу кутю, її називали багатою, оскільки, крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов’язково мали бути пісний борщ, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар. Страви мають бути пісними оскільки Святвечір припадає на останній день пилипівського посту. Кутю традиційно виготовляли з пшеничних або ячмінних зерен (на півдні України з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в ступі, сушили і знову товкли, щоб остаточно звільнити від луски.

Потім усією сім’єю йшли до храму Божого, адже саме в цей день звершувалася спеціальна постова служба — Царські часи та Божественна Літургія. На якій по благочестивій традиції усі приступали до Таїнств Сповіді та Причастя. Готуючись до вечері, родина вбирала ошатний одяг й чекала першої зорі на нічному небі, бо зранку годилося постувати й нічого не їсти.

7 січня святкували перший день Різдва Христового (годилося відзначати три дні 7 — 9.01). Зранку вся родина йшла до Церкви на святкову молитву і спільне Таїнство Сповіді та Причастя, яка присвячувалася спогадам про народження Ісуса Христа. Повертаючись із церкви люди радо віталися: — Христос народився! — Славіте його! Або — З Святим Різдвом будьте здорові! Та починали колядувати.

Підготував протоієрей Вознесенського храму Української Православної Церкви Василь ФАЗАН