Підтримка жертв злочинів в Україні: поки що в перспективі

Проблемою соціальної реабілітації жертв злочинів у світі почали опікуватися порівняно недавно: 1985 року Генеральна Асамблея ООН прийняла декларацію основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою. А 22 лютого 1990 року уряд Англії опублікував «Хартію жертв злочинів». Зараз у ряді країн діють закони, спрямовані на захист потерпілих від кримінальних посягань, їхню соціальну реабілітацію, компенсацію матеріальних і моральних збитків. Близько 200 програм допомагають людям вийти зі стресу, кризи, отримати матеріальну допомогу і моральну підтримку.

Начальник відділу зв’язків з громадськістю ГУМВС України в Полтавській області Юрій Сулаєв розповів, що в Україні поки що немає жодної такої програми. Утім, правоохоронці вважають, що вони потрібні.

— Є законодавча ініціатива з боку МВС щодо захисту інтересів потерпілих від злочинів, — повідомив Юрій Сулаєв.

Він пояснив, що зараз люди, які стали жертвами, наприклад, крадіжок чи пограбувань, здебільшого назавжди розлучаються із вкраденими в них грішми чи речами. Адже злочинці часто вже відразу після викрадення «спускають» гроші або продають речі. Оскільки багато з цих крадіїв не мають власного майна, то і стягнути з них якусь компенсацію на користь потерпілих часто неможливо. Отже, на думку міліціонерів, повинен існувати механізм, за допомогою якого збитки потерпілим від злочинних посягань компенсувала б держава. Для цього можна створити відповідний фонд. Тоді люди зможуть отримувати компенсацію матеріальних збитків, витрат на лікування, якщо вони зазнали тілесних ушкоджень, тощо.

— Позиція правоохоронних органів: держава повинна давати певні соціальні гарантії, — підкреслив Юрій Сулаєв.

Він також зазначив, що є певні соціальні чинники, що впливають на кількість злочинів, особливо дрібних. Адже велика частина злочинців, які крадуть, наприклад, сумочки, продукти харчування, одяг, — це люди з незахищених верств населення, яким немає чого їсти чи вдягати. Якби в них була можливість влаштуватися на роботу, то кількість дрібних злочинів зменшилася б на 20-30%. Отже, поряд з програмами допомоги потерпілим від злочинів, потрібні програми, що дозволили б поліпшити життя громадян нашої держави взагалі. Завдяки цьому покращиться й криміногенна обстановка.

Юрій Сулаєв упевнений, що зрештою і Україна прийде до законів, спрямованих на захист потерпілих від злочинних посягань. Принаймні, така робота ведеться.