Полтавські школярі хотіли стрілятися та отруїти даму

Як ХІХ століття увірвалося у Полтаву

Штани-«узкачі» та джинси — сучасний пріоритетний одяг багатьох молодих осіб. Хаєра, ірокези, пірсинг, тату — полтавська молодь крокує у ногу з часом. Та сьогодні до Полтави увірвався дрес-код ХІХ століття. Дівчата у бальних сукнях. Хлопці — у фраках, і що особливо приємно, — у білих сорочках, які останні не надто полюбляють.

Михайло Лєрмонтов та герої з творів класиків

Це невеличкий опис балу, який провели сьогодні у Галереї мистецтв. Свято літератури, танцю та романсу влаштували методкабінет управління освіти Полтавського міськвиконкому та вчителі світової літератури.

За традицією ХІХ століття, бал відкрили полонезом у виконанні танцювального колективу «Козацькі розваги» (ПНПУ імені В. Г. Короленка). На святі танцю були присутні письменники-класики XIX століття — Олександр Пушкін, Михайло Лєрмонтов та деякі герої з творів класиків («Євгеній Онєгін», «Герой нашого часу», «Маскарад» М. Лєрмонтова; «Горе з розуму О. Грибоєдова; «Анна на шиї» А. Чехова; «Війна та мир» Л. Толстого; «Лускунчик» Ернест Теодора Амадея Гофмана) — за сумісництвом учні (представники театральних колективів) ЗНЗ № 4, 5, 6, 13, 14, 28, 33, 34 та 37.

Фанти

Молоді люди танцювали, виконували романси, декламували уривки з відомих творів та грали у фанти. Відтак, ведучій розваги пощастило почути секрет, комплімент та гарну пісню.Але через півгодини на балу ледь не сталося вбивство: Арбєнін викликав Звєздіча на дуель через ревнощі до своєї дружини, а потім дав випити останній келих шампанського з отрутою. Проте до фатального моменту не дійшло — актори припинили гру.

Наталія Горбаньова

Можна сказати, що бал став справжньою подією для учнів полтавських шкіл. Та, як виявилося, сам бал, фактично, ні до чого не приурочений. За словами одного з організаторів балу, методиста Наталії Горбаньової, не обов’язково шукати подію, аби провести гідне дійство.

— Задумка з приводу проведення балу в нас з’явилася ще наприкінці минулого року, — розповіла вона. — Готувалися ж до нього почали цієї осені, у жовтні. Важливо, щоб кожна дівчинка у своєму житті відчула себе принцесою і — побувала на балу. Таким чином, таку можливість школярі отримали сьогодні. До того ж нам просто захотілося, аби діти поринули у атмосферу краси.

За словами Наталії Горбаньової, одним з важливих завдань проведення балу є зацікавлення дітей світовою літературою. Отримати естетичну насолоду під час перебування на балу — не менш важливо.

Шматочок ХХІ століття у ХІХ-ому

Наташі Ростовій (вона ж школярка Катерина) на балу сподобалося. Вона говорить, подібні дійства сучасній молоді потрібні.

— Я займаюся танцями, тому це компенсує мені будь-які дискотеки. Але якби паралельно з останніми проводили бали, це було б чудово. Куди б пішла? Мабуть, намагалася б встигнути і туди, і туди.

За словами Наташі-Каті, у довгій сукні їй також комфортно, але ходити у такій кожного дня дівчина не береться. Говорить, що кожний час має свої особливості і не надто правильно тягнути минулорічні традиції у сучасність. До того ж сучасний темп життя настільки швидкий, що у справах по місту на підборах та у довгій сукні з корсетом не побігаєш.

Катя та Ваня

Красиві сукні, фраки, карнавальні маски тощо. І тут — кеди. Відтак, ХХІ століття не поступилося ХІХ-ому навіть кількома годинами: молодик Ваня був одним з небагатьох, хто не дотримався дрес-коду балу. На запитання, чому, «Полтавщині» відповів так:

— Справді, усі люди, як люди — у сукнях, фраках. А я — ні. Просто розумієте, у сукнях я не ходжу. Хоча б привселюдно. А фрак позичив другові. Йому усе-таки сьогодні виступати, вальс танцювати. То як, хіба я міг підвести товариша?

Ось так: ХІХ століття ХІХ-им століттям, а ХХІ свої права знає...

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»