Як не купити фальсифікований алкоголь на новорічний стіл
Найчастіше на Полтавщині можна зустріти підроблену горілку
Відповідно до чинного законодавства, алкогольні напої, які реалізовуються в торгівельній мережі, підлягають обов’язковій сертифікації. Перш ніж видати сертифікат відповідності, фахівці ДП «Полтавастандартметрологія» направляють спиртне на випробування до науково-дослідного Випробувального центру ДП «Полтавастандартметрологія», який має можливість провести дослідження міцних напоїв за всіма показниками, передбаченими стандартами. В тому числі на вміст важких металів (свинцю, кадмію, ртуті, міді, цинку та заліза), вміст миш’яку, масову концентрацію метилового спирту, цукрів, титрованих та литких кислот, сірчистої кислоти, об’ємну частку етилового спирту, вміст радіонуклідів тощо.
Як показали результати перевірок, проведених фахівцями ДП «Полтавастандартметрологія», найчастіше зустрічаються фальсифіковані горілки, міцність яких становить 36-38 градусів замість задекларованих 40-а. А вина, настоянки та особливо лікери недобросовісних виробників грішать наявністю синтетичних барвників.
Тож не забудьте звернути увагу, що на кожній пляшці повинна бути марка акцизного збору! Якщо ви бачите на пляшці імпортного вина відразу дві акцизні марки — це додаткове підтвердження якості вина, оскільки ряд виробників з інших країн не відпускають вино на експорт без свого акцизу.
Уважно читайте маркування. На пляшці чи іншій тарі із спиртним обов’язково має значитися назва держави, назва виробника, його юридична адреса і місце виробництва, назва та вид напою, товарний знак, міцність напою, місткість в літрах, вміст цукру у відсотках (за винятком сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку), рік виготовлення, дата розливу, термін придатності, позначення нормативного документу за яким виготовлений, штриховий код, умови зберігання, термін придатності, рекомендації до вживання.
На шийці пляшки з марочним вином і на етикетці коньяку зазначається строк витримки напою, а на маркуванні колекційного вина зазначають — додатковий напис — «Колекційне».
Етикетки на алкогольних напоях, які реалізуються на підприємствах громадського харчування, повинні бути марковані штампом (печаткою) цього підприємства.
Купувати спиртне краще в супермаркетах, які добре себе зарекомендували, а ще краще в спеціалізованих магазинах. Так Ви максимально захистите себе від підробки. Фірмові «захищені» пляшки розрекламованих марок з фігурним оформленням скла теж дають певну надію на те, що їхній вміст оригінальний.
Вино може перебувати в картонній тарі — однак при цьому має бути зазначено, що воно упаковане за технологією «Тетра Пак». Якщо цієї позначки немає, то з покупкою краще не ризикувати.
На пляшці обов’язково повинні бути дві етикетки: з лицьової і тильної сторін (контр-етикетка). Деякі вина завозяться до нас без контр-етикетки, в такому випадкуукраїнський представник клеїть свою, українською мовою. Але абсолютна більшість вин має дві контр-етикетки, одна з яких на мові країни-виробника.
«Легальна» етикетка зроблена на якісному папері, у відмінному поліграфічному виконанні та має поперечні клейові лінії з внутрішнього боку. Не ризикуйте купуватипродукцію з будь-яким візуальним браком етикетки — її зобов’язані були відсіяти ще на виробництві. Також не варто брати напій без інформації українською мовою — походження такого товару сумнівне.
В ідеалі, краще обирати напій, який було виготовлено в тій же місцевості, де росте виноград, який послужив сировиною для нього. Переверніть пляшку, придивіться — у ній не повинно бути ніяких сторонніх домішок чи осаду, напій має бути прозорим. Стандартами допускається лише наявність одиничних включень коркової крихти, за умови закупорювання пляшки корковою пробкою та одиничні дріжджові клітини у полі зору у шампанському виготовленому класичним способом. Щоправда, за осад іноді приймають винний камінь, який зрідка з’являється на дні пляшки. Однак винний камінь є насправді підтвердженням якості вина, особливо білого. Візуально відрізнити винний камінь від осаду можна за його структурою: осад буде нагадувати пил, а винний камінь — крихітні кристали.
Про тривалість витримки коньяку, від якої й залежить його ціна, можна судити за результатами примітивного експерименту: якщо перевернути пляшку напою з витримкою більше трьох років «вниз головою», то з її дна впаде одна важка крапля, а невитриманий швидко стече по стінках.
Варто засумніватися, якщо Вам до рук потрапив дешевий продукт, ціна на який в інших магазинах на порядок вища.
Неякісні вина зазвичай дуже бідні на смак, вони або надто солодкі, або занадто кислі.
За кольором білого вина можна сказати про його смакові якості. Біле вино з легким зеленуватим відтінком буде більш кислувате на смак, із золотистим — солодшим.
Якісне сухе вино не повинно мати різкого запаху, а навпаки — тонкий і легкий аромат. Різкий запах може свідчити про наявність штучних ароматизаторів. Якщо ж у ніс сильно вдарило алкоголем, це означає, що вино стабілізували спиртом.
Тож аби новорічне свято вдалося на славу, уважно підійдіть до вибору продуктів до святкового столу. Найкращий спосіб не потрапити у халепу — віддати перевагу напоям виробників, які вже добре зарекомендували себе і попередня дегустація продукції яких справила на Вас позитивне враження. А йти за передноворічними покупками краще до магазину, який славиться не найбільшими знижками, а найкращою репутацією.