Яких полтавських роботодавців оштрафують до 17 тисяч гривень

З 1 січня 2012 року набуває чинності закон про санкції за порушення закону про персональні дані. Про це знає мало хто, але факт є фактом. Що це значить?

Почнемо з того, що 21 червня 2011 року Президент України Віктор Янукович підписав закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних». Згідно з ним усі юридичні та фізичні особи, які мають найманих працівників, повинні створити базу їх персональних даних та подати її до Державної служби управління з питань захисту персональних даних (ДСЗПД).

Недотримання закону передбачає штрафні санкції від 3,4 до 17 тисяч гривень, а в деяких випадках — і кримінальну відповідальність. Аби дізнатися, що необхідно зробити, аби уникнути адміністративної відповідальності у такій ситуації, ми звернулися до заступника начальника Полтавського міського управління юстиції Бориса Семенка.

Що?

На офіційному сайті ДСЗПД зазначено, що «державній реєстрації підлягають усі бази персональних даних в електронному вигляді та/або в картотеках, в яких обробляються персональні дані, незалежно від обсягу та форми їх застосування, виду діяльності. При цьому, щодо кожної бази даних, яка перебуває у володінні заявника, подається окрема заява».

За словами Бориса Семенка, аби не порушити закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних», фізичні особи та суб’єкти господарювання — юридичні особи — мають подати заяву визначеного зразка.

Навіщо?

Усі суб’єкти господарювання мають направити документи до ДСЗПД. А воно, у свою чергу, має створити реєстр баз персональних даних на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних».

Про заяву та її подачу

— Є дві форми подачі заяви, — розповів Борис Семенко. — Перша — електронна, друга — напряму через пошту або кур’єра. Проте перший спосіб є більш складним, оскільки передбачає обов’язкову наявність електронного підпису володільця бази даних відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис». При цьому, ДСЗПД обробляє заяви у формі електронного документу, підписані володільцями, що отримують послуги електронного цифрового підпису (ЕЦП) в акредитованих центрах сертифікації ключів, які надали у розпорядження ДСЗПД надійні засоби ЕЦП. Це надто проблематична ситуація, тому набагато простіше буде відправити заяву поштою. Бланк заяви можна роздрукувати, скопіювавши його на сайті ДСЗПД.

На офіційному сайті ДСЗПД сказано, що у заяві мають бути такі відомості: інформація про володільця та розпорядників бази персональних даних, інформація про базу даних та місце її знаходження та підтвердження зобов’язання стосовно виконання вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Про кожну зміну вищезазначених відомостей треба повідомляти ДСЗПД. Для цього подають заяву про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних. Але це треба робити не пізніше за 10 днів з дня настання такої зміни.

Рекомендації щодо заповнення заяв про базу персональних даних можна знайти тут.

Про те, до якого часу можна подавати заяви, куди їх надсилати та яким чином, читайте у наступній публікації.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»