Кому потрібен Комітет з економічних реформ на Полтавщині?
Вчора відбулося дивне засідання дивного органу, яке у журналістів не викликало нічого, окрім розчарування
Це було підсумкове засідання обласного Комітету з економічних реформ — консультативно-дорадчого органу при облдержадміністрації.
Мабуть, мало хто з полтавців знає, що воно таке, коли і навіщо створене. Не повірите, Комітет створений на виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи з подолання бідності» ще у квітні 2010 року. Цікаво, як має боротися з бідністю консультативно-дорадчий орган?
До керівництва Комітету з економічних реформ входять губернатор Олександр Удовіченко та його заступниця Олена Адамович. У його складі — 22 відомі в області людини, серед яких керівники управлінь ОДА, ректори ВНЗ, депутати облради і навіть міські голови (останні дві категорії — за згодою).
В принципі, зрозуміло, як цей Комітет було створено. Просто одного поганого дня прийшов в облдержадміністрацію «важливий папірець до виконання». Набагато важливіше інше: для чого він був створений? Тому що гріх відбирати час у розумних людей, які могли б займатися важливішими справами.
У Положенні про Комітет, зокрема, йдеться: «Основною формою роботи обласного Комітету є засідання, які проводяться у міру потреби, але не рідше одного разу на місяць». У 2011 році Комітет провів 8 розширених засідань, на яких розглядалися різноманітні питання життєдіяльності Полтавщини. Якщо цікаво, інформацію про це можна прочитати у відповідному звіті.
Скільки реформ в Україні?
Взагалі нас, журналістів, як і всіх інших пересічних громадян, більше цікавить не проведення засідань численних дорадчих органів, а конкретні справи і конкретні цифри. От, приміром, цікаво: скільки сьогодні в Україні проводиться реформ?
Податкова, пенсійна, житлово-комунальна, медична, освітня — це ті реформи, які ми пригадали, як-то кажуть, з ходу. Але «покращення життя вже сьогодні» відбувається одночасно за 20-ма напрямками — судячи із кількості підгруп обласного Комітету з економічних реформ. Назвемо їх:
- реформа електроенергетики;
- розвиток нафтогазової галузі;
- розвиток промислового сектору;
- розвиток транспортної інфраструктури;
- реформа житлово-комунального господарства;
- реформування системи соціальних пільг;
- пенсійна реформа;
- реформа медичного обслуговування;
- реформа освіти;
- реформа міжбюджетних відносин;
- розвиток фінансового сектору;
- податкова реформа;
- дерегуляція і розвиток підприємництва;
- приватизація і управління державним майном;
- розвиток інноваційної сфери та залучення інвестицій;
- міжнародна інтеграція та співпраця;
- розвиток агропромислового комплексу;
- земельна реформа;
- реформа державної служби;
- реформа системи органів виконавчої влади.
Як бачимо, реформа не завжди називається реформою, але якщо це розвиток — то має бути покращення і його конкретні терміни. Про це у численних звітах Комітету економічних реформ не йдеться.
Біганина без цілі
Нещодавно губернатор відзвітувався про підсумки року роботи народного господарства області, окремо зупинився на різних галузях. Його заступники і керівники різних управлінь дають з цього приводу численні інтерв’ю ЗМІ. Логічно, що на підсумковому засіданні Комітету економічних реформ журналісти хотіли почути про щось інше — про реформи — а натомість почули підсумкові звіти профільних державних установ. І питань у нас виникло стільки...
Який стосунок має Комітет до рекордного врожаю на Полтавщині? Яким чином Комітет буде примушувати полтавців їсти більше м’яса і фруктів-овочів у зв’язку з наявністю відповідної обласної програми продовольчої безпеки? Як впливає робота Комітету на зняття недовіри полтавців щодо створення ОСББ? Чи відповідає Комітет за те, що кількість представників малого бізнесу на Полтавщині скорочується, хоча є «Комплексна програма розвитку малого підприємництва у Полтавській області на 2011-2012 роки»? Ось які з цього приводу дані у ДПІ міста Полтави: «За січень-вересень поточного року взято на облік 1385 платників податків, з них 425 — юридичних осіб та 960 фізичних осіб-підприємців. Знято з обліку 2240 платників податків, з них 220 — юридичних осіб та 2020 фізичних осіб-підприємців».
Якщо Комітет — це консультативно-дорадчий орган при ОДА, то чому він не роз’яснює людям, приміром, такі болісні речі, як закриття шкіл і лікарень? Усі розуміють, що демографічна ситуація нині не найкраща і заклади освіти справді недовантажені — у 2011 році на Полтавщині закрили 20 ЗОШ, які були заповнені лише на 18%. То чому ж такий шалений опір вчинили батьки учнів у школах Миргородського та Хорольського районів? Оптимізація і реорганізація лікарень також необхідна — але чому в селах Оржицького та Гадяцького районів люди виступили категорично проти, наполягаючи на тому, що з громадами ніхто не радився, а їх просто поставили перед фактом?
Власне, будь-який скандал чи непорозуміння виникають або через брак інформації, або через небажання того, хто вважає себе «вище», спілкуватися із тим, хто «на місцях».
Найкраще відображає суть роботи Комітету економічних реформ сакраментальна фраза одиного із доповідачів на вчорашньому засіданні. Він сказав з приводу інноваційного розвитку Полтавської області: «Стратегія інноваційного розвитку відсутня, але напрямок є і є напрацювання, які можна взяти за основу». Причому, зауважте: вона відсутня на державному рівні... і не тільки у цій галузі.
Владо, розкажи нам про реформи
Прем’єр-міністр України Микола Азаров постійно сварить підлеглих і ЗМІ з того приводу, що і ті, і інші погано роз’яснюють суть реформ, що відбуваються в Україні. Відомства реагують — створюють фільми і мультфільми, книжки і буклети, де намагаються з оптимізмом і перемінним успіхом роз’яснити та переконати. Нам цікаво: чи є хтось на Полтавщині чи у Києві, хто ознайомився із усіма роз’ясненнями за всіма 20-ма напрямками реформування? Сумніваємося. Тож від імені рядових громадян і ЗМІ пропонуємо владі видати буклет — один, а не купу, — і в ньому доступно і максимально просто подати основну інформацію, що стосується реформування країни. Нехай, приміром, він буде мати такий вигляд:
| Назва реформи | Суть | Мета | Скільки буде тривати, у скільки етапів | Як кожний етап реформи позначиться на житті українців |
|---|
І при цьому, на нашу думку, було б варто зауважити: коли буде прогнозоване погіршення життя, а коли — покращення. Щоб полтавці та мешканці інших регіонів країни знали: сьогодні ми затягнемо паски для того, щоб завтра (через місяць, через рік) нарешті зітхнути з полегшенням. І у такому випадку обласні комітети з економічних реформ будуть просто не потрібні.
, «Полтавщина»