«Віддайте квиточок» може закінчитися для полтавців прощанням з роботою, грошима та волею

Що буває за кілька перепроданих квиточків

«Полтавщина» поцікавилася у правоохоронців, чи можна розцінювати перепродаж квитків кондукторами, як крадіжку, та чи теоретично можливо притягнути до адміністративної або кримінальної відповідальності працівника, який після «віддайте білетик» поклав 1 гривню до своєї кишені.

За словами начальника відділу зв’язків ізгромадськістю УМВС України в Полтавській області Юрія Сулаєва, подібні дії розцінюються як привласнення чужого майна. А за це людину можна притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. За яких умов?

— Адміністративна відповідальність наступає тільки тоді, коли вартість привласненого майна не перебільшує 0,2% від його частини, — зазначив Юрій Сулаєв. — Як його вирахувати? Кожного року Верховна Рада України приймає державний бюджет. За його розрахунками приймається і розмір мінімальної заробітної плати громадян. За основу у правовому полі приймають мінімальну зарплату січня поточного року. З неї ж беруть соціальну пільгу — 50%, з якої вираховуються оті 0,2%, про які я говорив. На сьогоднішній день це 94 грн. 10 коп. Тобто адміністративне стягнення накладається на людину, якщо вона привласнила чуже майно (у нашому випадку перепродала квитки) на суму, меншу за 94 грн. 10 коп.

Три білетики у свій карман = 170 гривень штрафу

За словами Юрія Сулаєва, згідно з статтею 51 Адміністративного кодексу України дрібне викрадення чужого майна шляхом привласнення чи розтрати карається або штрафом від 10 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або притягненням до виконання виправних робіт на строк до 1 місяця, або вирахуванням 20% із зарплати, або «відпочинком за гратами» протягом 5-10 діб. Тобто прохання віддати кілька білетиків назад та їх повторний продаж загрожує особі штрафними санкціями від 170 до 510 гривень. Виходить, 3 гривні в кармані від перепродажу білетиків — і адміністративна відповідальність на додачу? На це питання Юрій Сулаєв відповів так:

— Чітко сказано — привласнення чужого майна на суму, меншу за 94 грн. 10 коп. несе за собою адміністративну відповідальність. Одна, дві, три гривні — менше за вище вказану суму.

Перепродав кілька білетиків — оштрафували на 170 гривень. Але (важливе питання) — кого?

Як пояснив Юрій Сулаєв, у такому випадку роботодавець, помітивши привласнення коштів кондуктором, має право розібратися з цим у внутрішньому порядку. Якщо він не напише на робітника заяву до відповідних органів, останнього до адмінвідповідальності не притягнуть. Але якщо це зробить громадянин, у якого білетик «взяли назад», усе можливо. При цьому відповідачем буде не сам працівник тролейбусу, а його роботодавець (!). Останній же потім може подати цивільний позов, аби робітник відшкодував йому завдані збитки. Чи не нагадує це історію про «маршрутників-перевертнів», коли за їхню недобросовісну поведінку Полтавський міськвиконком може розірвати договір з перевізником-роботодавцем?

Систематичне «жебрацтво» закінчується судимістю?

А що після завітної суми «94 гривні 10 копійок»? За підрахунками, при вартості проїзду в полтавських тролейбусах в 1 гривню — це повторний продаж квитків, як мінімум, 95 разів.

За словами Юрія Сулаєва, якщо кондуктор перепродав білетики та поклав хоча б 94,4 грн. до своєї кишені, а не до тролейбусної каси, його можуть притягнути до кримінальної відповідальності за статтею 191 Кримінального кодексу України. Але тільки у тому випадку, коли потерпіла сторона напише заяву. Це може зробити як власник підприємства, що помітив «власний бізнес» робітника, так і пересічний громадянин. Тоді кондуктор може отримати покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років або обмеженням волі на той самий строк та інше.

Доречно нагадати, що, як повідомив один з полтавських кондукторів, його щомісячна заробітна плата складає 800-1300 гривень...

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»