Розмір тексту

Про проблеми, здобутки і мрії військових — вустами останніх

6 грудня — день Збройних Сил України 6 грудня — день Збройних Сил України

6 грудня — день Збройних Сил України

Цими днями мені довелось зустрітись з начальником 179-го об’єднаного навчально-тренувального центру військ зв’язку Збройних Сил України полковником Ігорем Міцюком.

Командир в/ч полковник Ігор МіцюкІгор Міцюк

— Ігорю Олександровичу, військово-патріотичне виховання військовослужбовців на підґрунті кращих традицій військ зв’язку у Вашій частині — це пріоритет в роботі усього керівного складу всіх рівнів?

— Заходи військово-патріотичного виховання, що проводяться в частині, є різноманітними. Серед них: відвідування частини представниками органів виконавчої влади, громадських організацій, ветеранів Великої Вітчизняної війни та військової служби; урочисті вручення зброї молодому поповненню із залученням ветеранів Збройних Сил та учасників бойових дій на території інших держав; прощання з Бойовим прапором частини кращих військовослужбовців та таких, що підлягають звільненню в запас або відставку.

15 травня, 8 серпня, 24 серпня, 6 грудня у нас — дні відкритих дверей із показом військової техніки школярам, їх знайомством з умовами життя та служби військовослужбовців, відвідуванням частини громадськістю, батьками військовослужбовців, допризовною молоддю. Також ми пропонуємо відвідування особовим складом Музею локальних війн та військових конфліктів ХХ століття; участь у міському фестивалі Афганської та військово-патріотичної пісні; проведення екскурсій особового складу до пам’ятних місць та місць бойової слави обласного центру; проведення Уроків мужності за участю ветеранів.

— Пане полковнику, а які стосунки і зв’язки командування з місцевими органами влади, а також безпосередня участь військовослужбовців в загальноміських та обласних заходах патріотичного спрямування?

— Командування частини налагодило дружні конструктивні зв’язки з органами місцевого самоврядування, насамперед з виконавчим комітетом Полтавської міської ради щодо здійснення нею відповідної шефської роботи над навчальним центром, яка проводиться протягом тривалого часу. Так, представники Ради постійно беруть участь у заходах з військово-патріотичного виховання молоді та культурно-виховної роботи з військовослужбовцями. Рада сприяє вирішенню питань, пов’язаних із задоволенням соціальних потреб військовослужбовців, наданням посильної допомоги у забезпеченні військової частини продовольством, ПММ, матеріально-технічними засобами під час проведення спільних урочистих та інших організаційних заходів. Протягом останніх років частині на умовах оренди були надані в користування автомобільна, електропобутова техніка та ПЕОМ, двічі на рік здійснюється передплата періодичних друкованих видань для інформаційного забезпечення особового складу.

Проходження колони почесної варти 179-го ОНТЦВЗ ЗС УКРАЇНИ повз обеліск СлавиПроходження колони почесної варти 179-го ОНТЦВЗ ЗС України повз обеліск Слави

З метою якісного виконання вимог Указу Президента України від 27.09.2010 року № 918/2010 «Питання шефства над Збройними Силами України», виконавчий комітет Полтавської міської ради, продовжуючи встановлені традиції співпраці, планує укріпляти та розвивати шефські зв’язки з нашою військовою частиною.

В частині відпрацьовується план спільної роботи з органами місцевого самоврядування щодо організації військово-патріотичного виховання військовослужбовців, в якому визначаються такі напрямки діяльності: організація відвідування частини представниками органів виконавчої влади, громадських організацій, ветеранів Великої Вітчизняної війни та військової служби; співпраця з регіональними засобами масової інформації щодо інформування громадськості про життєдіяльність Збройних Сил; обмін інформацією щодо проведення заходів військово-патріотичного виховання з виконавчим комітетом Полтавської міської ради; прийняття участі в міських військово-патріотичних заходах, пов’язаних з вшануванням ветеранів та пам’яті загиблих воїнів, впорядкування закріплених міських меморіальних комплексів, могил, пам’ятних дощок загиблим воїнам до державних й військово-професійних свят, Дня захисника Вітчизни, Дня Перемоги, Дня Незалежності України та з нагоди Дня визволення Полтави від фашистських загарбників.

— У підлеглій Вам військовій частині не так давно створений Музей військ зв’язку Збройних Сил України, який вже відвідали тисячі людей. Військових частин багато, а Музей розміщено саме у вашому військовому формуванні. Чому?

— Чому саме в нашій військовій частині, що дислокується в Полтаві, створений Музей військ зв’язку Збройних Сил України? Відповідь очевидна — славне своєю історією, багате на всесвітньо відомі імена, героїчне місто Полтава стало сьогодні ще й своєрідним центром підготовки та зосередження потужного бойового загону військових зв’язківців.

Ветерани військової частини зустрічаються щорічноВетерани військової частини зустрічаються щорічно

Створюючи Музей, ми чітко розуміли, що він має не тільки документувати історію розвитку техніки військового зв’язку, знайомити відвідувачів з бойовим шляхом існуючих військових частин зв’язку. Наш Музей, перш за все, покликаний тісніше пов’язати численні покоління військових зв’язківців, зберігаючи пам’ятки матеріальної та духовної культури у військовій сфері та прилучаючи особовий склад до її надбань.

Щодо експозиції створеного Музею. Експонати, зібрані нами, розміщені у критому приміщенні та на відкритому майданчику. Ми представляємо засоби зв’язку, що були на озброєнні в частинах зв’язку Червоної, а потім Радянської армії до 1992 року. Частина з них і до теперішнього часу продовжує експлуатуватися в Збройних Силах України, як на стаціонарних об’єктах, так і в польовій комплексній системі зв’язку.

На відкритому майданчику розміщуються апаратні (станції) в штатних кунгах з розгорнутими елементами антено-фідерних пристроїв.

Присяга на вірість народу України - св'ященний обов'зок громадянина УкраїниПрисяга на вірість народу України — св'ященний обов'зок громадянина України

Експозиція, що розгорнута у приміщенні Музею, наочно демонструє етапи розвитку та становлення техніки військового зв’язку. Серед експонатів є ряд раритетних зразків випуску 30-40 років минулого сторіччя, як вітчизняного, так і іноземного виробництва.

Тут ми бачимо поступовість розвитку засобів радіозв’язку від приймача 10РТ-26, який було встановлено на легендарному танку Т-34, до сучасних та надійних радіосистем.

Широка експозиція засобів фельд’єгерсько-поштового зв’язку, проводових засобів, телефонних апаратів, комутаційного обладнання, засобів каналоутворення та телеграфного зв’язку. Звертаю Вашу увагу на унікальний телефонний апарат ЕЕ-108, який був виготовлений в 1942 році за замовленням АРМТОРГУ фірмою Connecticut telephone & Electriс corporation та пристрій телеграфування ДТ-54, побудований на основі датчика коду Морзе.

.Військова частина на параді з нагоди Дня Перемоги на вулиці Фрунзе.Військова частина на параді з нагоди Дня Перемоги на вулиці Фрунзе

Крім того, з метою більш повного відображення зовнішніх атрибутів військового зв’язку ми підготували зразки з форм одягу воїнів-зв’язківців різних часів: солдатів, офіцерів та генералів. Причому форма останніх — оригінали, передані в дар Музею начальниками військових училищ зв’язку Кіпарісом Ф. С., Берніковим О.І., Череповим В.І.

Родзинкою нашого Музею є обладнаний командний пункт командира полку Червоної армії часів Другої світової війни. В його експозиції є історичні знахідки з місць запеклих боїв, знайдені місцевими пошуковцями.

Оскільки головне призначення Музею — військово-патріотичне виховання як військової, так і цивільної молоді, то при ньому створена радіоаматорська радіостанція, де школярі і наші курсанти мають можливість в реальному часі працювати з абонентами-радіоаматорами всього світу, і, таким чином, поглиблювати власні знання з географії, іноземної мови, комп’ютерної техніки. Регулярними стали оглядові екскурсії по Музею військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та членів їх сімей, допризовної молоді, гостей частини. За неточними підрахунками у нашому Музеї вже побувало десь біля чотирьох тисяч відвідувачів. Його двері постійно відчинені для всіх охочих. Там дуже багато цікавих військових експонатів.

— Як мені тепер відомо, в Полтаві не уявляють громадсько-політичного і військово-патріотичного життя без Вашої частини. Але мало хто знає про проблеми захисників Вітчизни. А вони є...

— Ви знаєте, ми не звикли скаржитися про свої наболілі проблеми, адже командир повинен шукати шляхи їх вирішення. Інакше не можна — за тобою велика кількість людей, їх сім’ї. Ми розуміємо, що сьогодні наша держава, її військово-політичне керівництво робить усе можливе аби належним чином забезпечити потреби особового складу, а також загальні потреби функціонування будь-якого військового організму. З радістю повідомлю, що на сьогодні ми не маємо боргів перед військовослужбовцями та працівниками щодо різних видів грошового забезпечення — відрядження, індексація, заробітна плата. Разом з тим, приховувати не маю права і скажу що дійсно, проблеми все-таки є.

Це, перш за все, проблеми фінансового характеру щодо сплати за надані частині комунальні послуги. Так, маємо невеликий борг за спожитий газ, водопостачання та водовідведення, менший — за електроенергію. Але тут треба відзначити, що керівники підприємств, які надають нам відповідні послуги, розуміючи загальнодержавну проблему щодо фінансування потреб Збройних Сил України, практично не вдаються до таких радикальних заходів, як відключення частини. Вони — розумні люди, бо бачать кількість молодих солдатів, яким треба створювати людські умови для навчання та проживання. До того ж, враховуючи наші давні дружні зв’язки з органами місцевої влади, ми маємо певний кредит довіри і таким чином переконуємо керівників-комунальників у необхідності конструктивного взаєморозуміння та тісної співпраці.

— Болюча проблема забезпечення військових житлом. Патріоти Батьківщини їй служать, готові віддати за неї своє життя, а не мають найнеобхіднішого. Статтею 47 Конституції України усім громадянам гарантовано право власності на житло. Відомо, що Ви запропонували Міністерству оборони план забезпечення житлом своїх підлеглих без витрат держбюджету.

— Так, гірка правда полягає в тому, що на сьогодні квартирна черга в частині складає 258 військовослужбовців, з них 69 чоловік ті, хто вже звільнився. А враховуючи ту обставину, що за останні 6 років мої підлеглі отримали у власність від держави всього 24 квартири (в т. ч. 13 за рахунок зміни статусу службового житла), то наша загальна черга росте: у 2005 році вона складала 147 осіб.

Щодо наших планів. Полтавська міська рада дала згоду на проведення робіт по переведенню нежитлового фонду вивільненого нами військового містечка у житловий, де ми тепер зможемо за рахунок власних коштів військовослужбовців, що перебувають в черзі на поліпшення житлових умов, обладнати до 50 квартир. Необхідна організаційна робота для цього нами на усіх управлінських рівнях вже попередньо проведена. Але, якщо бути відвертим, це все потребує великих зусиль командування і чималих грошових витрат моїх підлеглих. А в більшості із них їх просто немає. Тому у вирішенні цього надто важливого питання потрібно проявити настирливість, життєвий досвід, знання, наполегливість, уміння, та, мабуть, і мудрість.

— Що б Ви побажали, своїм колегам, тим, які служать і які вже в запасі та у відставці, читачам нашого сайту і яка найзаповітніша мрія командира військової частини?

— Щиро бажаю усім військовим кадру, запасу і відставки та їх сім’ям здоров’я, стабільності, можливості реалізувати свої життєві плани, кар’єрного зростання, матеріального добробуту та успіхів у всьому.

Щодо мрії командира, то вона проста і зрозуміла. Хочу, щоби мої підлеглі розуміли мої рішення та свідомо їх виконували, хочу, щоби усі вони мали власне житло і гідне грошове забезпечення, хочу щоби статус справжнього патріота, яким є військовослужбовець сучасних Збройних Сил, всіляко підтримувала наша держава.

На фото (зліва направо) в Музеї 179-го підполконик запасу Юрій Зуй (Волгоград, Росія), полковник у відставці Василь Миронов м.Полтава, полковник Збройних сил Росії Дмитро КупавцевНа фото (зліва направо) в Музеї 179-го підполковник запасу Юрій Зуй (Волгоград, Росія), полковник у відставці Василь Миронов м.Полтава, полковник Збройних сил Росії Дмитро Купавцев

Від автора: Багато років тому мені довелось короткотерміново служити в цьому прославленому військовому формуванні. І дуже радує те, що найкращі традиції цієї військової частини не тільки надійно зберігаються, а й всебічно розширяються і накопичуються.

Анатолій КРИВИЙ для «Полтавщини»

Теги: армія

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему