Розмір тексту

Полтавці не визнають День свободи і по-різному оцінюють Помаранчеву Революцію

«Полтавщина» поцікавилася у жителів міста, що вони знають про День свободи і яку думку мають з приводу річниці Помаранчевої Революції

Сьогоднішній день — 22 листопада — визнаний в Україні Днем свободи. Сьому річницю Помаранчевої революції у Києві на Майдані відзначили, не дивлячись на заборону Верховного Суду. У Полтаві бажаючі відсвяткували День свободи на площі перед театром Гоголя, звідки пройшлися урочистою ходою.

Що це за свято — День свободи? Яку думку мають полтавці щодо Помаранчевої Революції і як її розцінюють? Чи має вона здобутки? І чи варті вони були подій на Майдані? Про усе це «Полтавщина» запитала у жителів міста.

Олександр:

— Про День свободи я не знаю нічого. А, Революція? Стояли-стояли, нічого так і не достояли. Тут не знаю, як себе показали, та й за кордоном про українців думають ні те, ні се. Дивно, стільки сил і віри вклали. Запитання «У що?» наразі відкрите.

Валентин Гаврилович:

— Днем свободы официально назвали тот день, когда украинцы стояли на майдане в Киеве и требовали справедливости. Это все хорошо начиналось, но плохо закончилось. К сожалению, те задачи, которые ставились организаторами, так и не исполнились. Были там 10 принципов, с помощью которых наша жизнь, жизнь граждан Украины, должна была бы улучшиться. Но... Увы... Хотя были у Оранжевой Революции и достижения: события на Майдане показали единение людей и привели к большей демократии. В чем? Да во всем! Люди добились чего-то, безусловно, хотя бы того, что Ющенко стал у руля, но разочаровались в вождях. Юля с Ющенком поссорилась — и это хорошо ударило по имиджу страны. Потому что когда Президент и Премьер-министр антагонистичны, — это же ужасно, это нонсенс. Жаль, что Революция закончилась именно так.

-

Петро

Петро:

— Який День свободи? День є, а свободи немає. І святкують сьогодні не так, як раніше. Помаранчева Революція, звичайно, була позитивним явищем для українського народу — вона об’єднала Схід і Захід. Люди прагнули кращого життя і вийшли його добиватися на Майдан. Народ прагнув, але його думка залишилася при ньому. Нічого люди не добились. Сподівались на Ющенка, а він їхніх надій не виправдав.

-

Оксана

Оксана:

— Что это за День? Даже не знаю. О Революции могу сказать только негативное. Когда это все происходило, я была в Киеве и видела, что творилось на Майдане. Дебош устроили — и все. Не понимаю, зачем нужно было сзывать народ, что-то там кричать... У каждого свое мнение. Мне кажется, кто хотел, тот бы проголосовал за Ющенка. А так искусственно создали иллюзию, что народ хочет выбрать именно его — тоже своего рода манипуляция. Думаю, все, что произошло 7 лет назад — это того не стоило. Люди, конечно, своего добились — Ющенка выбрали Президентом Украины. Но не больше того.

-

Василь:

— Дійсно, є таке свято. День свободи — це річниця виявлення свободи на Майдані. Моє ставлення до цього позитивне. Але тим людям, які Революцію «сколотили», підняли народ, а потім нічого не зробили, я б повідривав голови. І таким чином люди втратили віру у будь-що. Чого майданів ці добились? Мабуть, того, що відчули смак свободи. Вони повірили, що від їхньої думки щось залежить. На той момент вони досягли своєї мети — відстояли свою думку і політичні погляди. Мені здається, як на сьогоднішній день, те, що люди мерзли на Майдані і скандували там «Ющенко» — того не варте... Хоча, ні. Мабуть, варте, бо сильні світу цього впевнились у тому, що народ таки-достойний уваги і до їхньої думки прислухатися треба.

-

Людмила Миколаївна

Людмила Миколаївна:

— Не знаю я, что это за день такой. Праздник, что ли? Оранжевая Революция... Зря там эти люди стояли. И не добились ничего, и время потратили. Ну, пришли они на Майдан. Им дали флаги, брошюры и газеты. Это все было бесплатно. Но хоть кто-то им дал бесплатно муку или буханку хлеба? Нет. Лучше бы огород шли сажали, чем маялись там! Да еще и за кого, за Ющенка?

-

Ілля

Ілля:

— День? Наверное, праздник какой-то. А к Оранжевой Революции отношусь нейтрально. Но мне кажется, что достижений у нее нет никаких. Ну, стояли. Ну, кричали. И что? Если народ ничего не достиг — это уже поражение. Большинство там стояли за деньги, процентов 20 — за идею. Кто стоял за гривны — гривны и получили. Кто — за идею — только теряли: эти люди были оторваны от своей работы, от своих дел. Бестолковое мероприятие, как по-моему. На Майдане люди тратили свое здоровье — и это ни к чему не привело. За границей из-за этого над нами только смеялись. Оранжевая Революция была цирком на весь мир. А на нас теперь, как на клоунов, смотрят.

-

Тетяна Миколаївна:

— День свободи... А що, у нас є свобода? Її немає. Помаранчева Революція була хорошою спробою, але здобутків від неї немає ніяких. До того ж закреслили ся і ті досягнення, які були до цього. Люди на Майдані, звичайно, того, що хотіли, добилися — Ющенка, а він потім усім у душу плюнув. І перш за все, Юлі. Вона ж його витягла, а він... Я не прибічниця Тимошенко, але так, як зробив Ющенко, робити не можна... Він — зрадник. А народ? А народ розчарувався у тому, кого обрав. Не того він хотів, не того очікував. А хто знав, що під етикеткою приховувалось. Від Революції сенс і був, і не було. Був — у єдності народу. Ті, хто скандували і кричали у Києві, — молодці. А не було, бо врешті-решт Юля з Ющенком розсварилися і до влади прийшов отой ***** донецький!

roman.jpg

Роман:

— День свободи — відзначення річниці Помаранчевої Революції. Моє ставлення до неї двояке. Що я маю на увазі? Надії у людей були великі. А от коефіцієнт корисної дії від того дорівнює нулю. Здобутками Революції можна вважати розповсюдження свободи думки та єднання людей за велику ідею. У той час почали турбуватися про українську мову. Для мене, як для громадянина України, це важливо. Сама ж Помаранчева Революція була людським поривом до свободи того народу, який гартувався протягом 13 років незалежності. А закінчилося усе стражданням та розчаруванням. І, як на мене, повною поразкою. Тому що до влади усе-таки прийшов Янукович. Та на мою думку, те, що люди мерзли на Майдані, відклали усі свої справи заради мітингу, — це було того варте. Тому що ні про що не треба жалкувати. Звичайно, і у світі нас знають саме по Помаранчевій Революції. Головне, аби не по Чорнобилю.

-

Олена:

— Я не знаю, что это за день. Может, расскажите... К Революции отношусь негативно. Мне кажется, нам это было не нужно. Добились на Майдане только денег. Как мне рассказывали, «до обеда стою на одной палатке — оранжевой, а после обеда — на другой — синей». Вот этим людям и стало лучше — хоть денег заработали. Но приход Ющенка я конечно ощутила не только негативно. Когда сидела в декрете, соцпомощь давали хорошую. За это я благодарна.

Олександра

Олександра:

— День свободи — відзначення сьомої річниці Помаранчевої Революції. Остання була важлива з точки зору національної ідеї. Люди встали проти влади Януковича. Вони об’єдналися, бо вірили, що можуть вибороти хорошу долю. Народ обурився і добре те, що вони не залишилися пасивними, не мовчали, а відстоювали свою думку. Але після приходу Ющенка, того, кого вони вибороли, ідея соборності, національна ідея, зруйнувалася. Цього шкода. Мені здається, здобутком є тільки те, що, кого хотіли бачити Президентом, того побачили. А так — більше нічого.

-

Катерина Іванівна

Катерина Іванівна:

— Що це за день такий, я не знаю. Про яку свободу можна говорити, коли он Юлю посадили? А до Помаранчевої Революції я відношуся позитивно. Вона показала, що є в Україні свобода слова і що народ — не мовчить. Хоча закінчилося усе фактично нічим. Хотіли люди справедливості, але її не отримали. Мені, наприклад, 84 роки. І так шкода, що за свій вік я поки що не побачила ніяких змін. А ті ж на площі таки-стояли... Дай Бог, щоб те, чого вони добивалися, я усе-таки дочекалася.

-

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему