Оржицький район — «лідер по боєприпасах» Полтавщини

Цього року на Полтавщині, за словами помічника начальника УМНС у Полтавській області Світлани Рибалко, було знайдено понад 620 артснарядів, 801 мінометну і дві протитанкові міни, 13 авіабомб (серед них — 200 і 250-кілограмові), 1 435 гранат, 1 000 запалів до них, майже 35 тисяч набоїв та 25 кг. вибухівки.

Найчастіше небезпечні «сюрпризи» знаходилиу Кременчуцькому, Котелевському, Диканському та інших районах Полтавської області. У прес-службі УМНС у полтавській області повідомили, що за рік на Оржиччині боєприпасів знаходили більше, ніж в інших районах Полтавщини.

Наприклад, в Оржицькому районі господарі будинку села Денисівка, проводячи земляні роботи, наштовхнулися на цілий склад вибухонебезпечних предметів. «Арсенал» знаходився за три метри від оселі на глибині менше двох метрів. Як повідомили у прес-службі УМНС у Полтавській області, боєприпаси пролежали у землі майже 70 років. І 22 серпня піротехнічна група аварійно-рятувального загону спеціального призначення УМНС України в Полтавській області знищила понад 1 100 вибухонебезпечних предметів часів Великої Вітчизняної війни, 15 344 набої, 244 запали до гранат та 26 кілограмів вибухівки.

29 жовтня в цьому ж районі пошуковий загін «Меморіал» виявив ще один склад зброї. Протягом двох днів «еменесники» відкопали 1 069 вибухонебезпечних предмети: понад 400 мінометних мін, майже 4 400 стрілецьких набої та інші боєприпаси. Невдовзі їх було ліквідовано.

Минулого місяця великий арсенал боєприпасів виявили і в урочищі Яхнове на Диканщині. Саме в тих місцях дали перші залпи легендарні «Катюші», тому піротехнічна група обстежувала територію в радіусі кілометра.

За словами Світлани Рибалко, такі арсенали найчастіше знаходять у місцях, де під час війни точилися запеклі бої.

— Чимало зброї було полишено й під час відступу Червоної Армії, — говорить вона. — Аби боєприпаси не дісталася ворогу, їх «маскували». Минули роки, і лише тепер відкривається жорстока правда майже 70-річної давнини. Найчастіше «подарунки» воєнних літ виявляють пошукові загони, які, знаючи, де відбувалися найзапекліші бої, знаходять, а потім перепоховують останки воїнів Великої Вітчизняної війни. Але нерідко орудують і «чорні» археологи. Останні шукають нагороди та інші «трофеї», які можна вигідно продати на «чорному» ринку. Наткнувшись на небезпечну знахідку, такі копачі зазвичай не «світяться» і тікають, полишаючи все як є. Були випадки, коли після них боєприпаси знаходили діти. Не розуміючи реальної небезпеки, вони використовують такі предмети для гри й часом розплачуються власним життям.

Олеся КРОШИНА, «Полтавщина»