На Полтавщині через лейкозних корів розгорівся скандал

У минулу п’ятницю 11 власників корів з цього села спілкувалися із представниками державних установ на наболілу тему. Останніх було троє — начальник управління ветеринарної медицини Диканського району Сергій Павлов, представник відділу ветеринарної міліції УМВС України у Полтавської області Роман Сухомлин та завідуюча відділом по діагностиці та боротьбі із лейкозом великої рогатої худоби регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Тетяна Бурлака. На сходці побували і кореспонденти «Полтавщини».

Сергій Павлов, Роман Сухомлин, Тетяна Бурлака

Чим небезпечний лейкоз для тварин і людей

На жаль, лейкоз вражає найкращих корів — найбільших і наймолочніших, що й приводить селян у відчай. За словами Тетяни Бурлаки, передається ця хронічна інфекційна хвороба через рідини тварин, які разом пасуться у череді або утримуються, під час спарювання та через укуси комах. Чим більша та молочніша корова — тим слабший у неї імунітет, а отже, більша вирогідність захворіти. При чому лейкоз — підступний і на зовнішньому вигляді та поведінці тварини не відбивається, непомітно вбиваючи її зсередини.

Ліків від лейкозу корів поки що не існує — вони приречені або на природну смерть, або на промислову переробку.

Сучасні вчені вважають: якщо людина часто вживає некип’ячене молоко або погано приготоване м’ясо від лейкозної корови, то отримує велику кількість канцерогенів, які викликають ракові захворювання.

Що робити із лейкозними тваринами?

Усі подвір’я, де знайшли хворих тварин, тепер оминають збирачі молока. Найбільше у Кратовій Говтві не пощастило родині Онацько — всі чотири їхні корови безнадійно хворі згідно з даними кількох експертиз. Ті двори, де є хоча б одна лейкозна тварина, теж позбавлені права здавати молоко. Якщо ж кількість лейкозних тварин збільшуватиметься — все село можуть поставити на карантин, а значить, можливість заробити на молоці втратять усі його мешканці.

Ознайомлення селян Кратової Говтви із приписами ветміліції

Згідно з українським законодавством до власників хворої ВРХ суворі вимоги — аж до кримінальної відповідальності. Так, у приписі, який представник ветеринарної міліції дав підписати селянам, яких спіткала біда, йдеться про таке. По-перше, їм забороняється продавати молоко населенню та заготівельним організаціям, його можна використовувати лише у власному домогосподарстві після обов’язкового знезараження. По-друге, категорично заборонено випасати і утримувати хвору худобу разом із здоровою. І третє — людям рекомендують здати лейкозних корів на забій згідно з п.4.5.5 Інструкції «По профілактиці та оздоровленню ВРХ від лейкозу». Або «як виняток до здачі на забій утримувати у власному господарстві, в окремому приміщені, не більше двох років».

У випадку порушення цих вимог та рекомендацій на власників хворих тварин очікує адміністративна (ст. 107 АКпАП) та кримінальна відповідальність (ст.251 ККУ).

Хто винен?

— Одна корова коштує 14 тисяч гривень! Що нам робити, адже держава не компенсує жодної копійки ні за молоко, ні за м’ясо, не допомагає і в цьому випадку! — кричали люди, звинувачуючи спеціалістів від ветеринарії у корупції.

Селяни обурені діагнозом, які поставлені їхнім коровам

На думку селян, нині по багатьох селах Полтавщини триває цілеспрямоване знищення великої рогатої худоби у приватних садибах — це змова державних ветеринарних і контролюючих установ на користь великих тваринних комплексів. Вони вважають, що це також черговий крок, аби знищити селянство, як клас. Так, за словами людей, був випадок, коли одна родина здала свою годувальницю, як хвору на лейкоз, на промислову переробку. А через деякий час цю корову господарі впізнали в череді зовсім іншого села. Ще одне зауваження селян стосується шабаїв — так називають перекупників, які купляють у них ВРХ для подальшого перепродажу. Так от, шабаї раніше за селян звідкись дізналися, в яких дворах є хворі тварини — бо пропонували людям продати їх за півціни, щоб, мовляв, власники хоч трохи заробили на коровах. А ціна за кілограм живої ваги здорової тварини — і так лише 17 гривень.

Натомість фахівці від ветеринарії зазначали, що діяли виключно за законом і у відповідності до вимог відповідних інструкції.

— Після щорічної планової перевірки на лейкоз корів у Кратовій Говтві, це було навесні, з’ясувалося, що 16 з 58-ти корів — позитивні. Деякі люди не вірили у результати районної лабораторії, тому зробили додаткове дослідження плазми тварин у Полтавській обласній лабораторії. Оскільки нові дані підтвердили старі, за заявою самих мешканців їх відвезли до Державного науково-дослідного центру з лабораторної діагностики та санітарно-ветеринарної експертизи. Всі проби знову підтвердилися — тварини хворі на лейкоз... А їхні власники все одно у це не вірять, — зазначив Сергій Павлов, начальник управління ветеринарної медицини Диканського району.

Лейкоз ВРХ в 2011 році знайшли у трьох селах району. Але, за словами Тетяни Бурлаки, тільки у Кратовій Говтві люди не можуть у це повірити або не сприймають захворювання, як серйозну патологію, що може зашкодити як здорових тваринам, так і самим людям.

— З року з рік все більше і більше тварин хворіє на лейкоз. У цьому селі в 2009-му була 1 голова, в 2010 — 7 голів, 16 тільки в цьому році, а що буде далі? Були на нас скарги — писали на нас в прокуратуру, що ми ці дані сфальсифікували. Власники хворих корів звернулися до центральної лабораторії, де підтвердилися наші аналізи. Всі передослідження були законно зроблені — забір крові я робила особисто у присутності власників, на їхніх очах колби були опечатані, опломбовані, — зазначила завідуюча відділом по діагностиці та боротьбі із лейкозом великої рогатої худоби регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Якраз у цьому і є основний «підводний камінь», запевняли «Полтавщину» селяни. За їхніми словами аналізи до Києва везли господарі хворих твари та районний ветлікар. Але везли спочатку в одну лабораторію, а привезли у зовсім іншу, яку погодило обласне керівництво ветеринарного управління.

А все тому, що ветлікар завіз до Кратової Говтви лейкозних тварин, ось його і «прикривають» — приголомшили скандальними звинуваченнями мешканці села журналістів «Полтавщини». Нам вдалося знайти цього чоловіка і поговорити із ним з приводу конфлікту, що не на жарт розгоряється. Тож продовження цієї історії — у наступному матеріалі по темі.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»