Маршрутчики змушують полтавців танцювати на зупинках і ходити пішки

Де ти, Дублянщино?

Вас не дивує той факт, що після 21:00 за маршрутом «Кільцевий», а також до Автовокзалу кількість маршрутних таксі збільшується, а за маршрутом «Інститут зв’язку — Героїв Сталінграда» чи до Дублянщини — зменшується?

Приміром, полтавці ледь влізають у маршрутки, що прямують на Леваду, а для того, щоб дістатися додому на Дублянщину, йдуть пішки від зупинки «Богдана Хмельницького» або викликають таксі.

Одного дня «Полтавщина» провела експеримент. Протягом майже півтори години (з 21:00 до 22:26) до зупинки біля будівля «Головпоштампу» маршрутні таксі з табличками «Кільцевий» та «Автовокзал» приїздили 31 раз, 9 раз — «Левада» та 4 рази — «Південний вокзал» (напрямки «Розсошенці» та «Огнівка» не враховуємо). Ми також записали номери маршруток.

Аби дістатися на Леваду, полтавці чекали на зупинці від 5 до 15 хвилин

Аби дістатися на Леваду, полтавці чекали на зупинці від 5 до 15 хвилин, на Південний вокзал — приблизно 25 хвилин. Вгадайте, скільки треба померзнути під зоряним небом та помилуватися Корпусним парком біля будівлі «Головпоштампу», доки не приїде транспорт на Вакуленці чи Дублянщину? Як мінімум, до ранку — жарт чи правда? Насправді, невідомо. Тому що за півтори години жодного маршрутного таксі чи автобусу в цьому напрямку так і не приїхало. Цікаво, чи був транспортний засіб по маршруту-«ізгою» пізніше?

Маршрутки-привиди та маршрутки-перевертні

З цього приводу ми подали запит до відділу з питань транспортних перевезень та зв’язку Полтавського міськвиконкому аби дізнатися: чи справді водії транспортних засобів, номери яких ми подали на розгляд, їздять за своїми маршрутами.

Заступник начальника відділу Сергій Шпак визнав: згідно з базою даних серед 23 маршрутних таксі, які їздили ввечері 2 листопада, по кільцю, у тому числі — й до Автовокзалу, лише 5 мають на це офіційний дозвіл.

ВІ 1605 АА

Ще 5 водіїв відхилилися від свого маршруту: транспортні засоби з державними номерами ВІ 0995 АА та ВІ 1303 АА мали їхати на Дублянщину за маршрутом «Героїв Сталінграда — Дублянщина», ВІ 1632 АА та ВІ 2114 АА — на Південний вокзал, ВІ 1605 АА — за маршрутом «Інститут зв’язку — Героїв Сталінграда», а ВІ 0992 АА — на Вакуленці.

До того ж 13 маршрутних таксі, які возили увечері полтавців на Автовокзал і по кільцю взагалі не числяться у базі даних відділу з питань транспортних перевезень та зв’язку. Чому — на це питання «Полтавщині» відповів Сергій Шпак.

— Я про такі прикрі моменти, на жаль, дізнаюся зараз тільки від вас. Головного диспетчера нашого Володимира Васильєва питаю постійно: чи їздять водії за своїми маршрутами. Він ще жодного разу не вказав на відхилення чи порушення з боку працівників транспортних засобів. Тепер же виявляється, що дехто все-таки працює не чесно. Гарантую, що розберуся з цим питанням.

Конкурс «Містер Кільцевий-2011»

Як повідомили у відділі з питань транспортних перевезень та зв’язку, для того, щоб отримати право на той чи інший маршрут, власники транспортних засобів мають взяти участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

При цьому перевізники-претенденти мають подати на розгляд комісії заяву та документи, вказані у переліку відповідно до пункту 29 «Порядоку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування». Прийом документів для участі у конкурсі здійснюється до терміну, встановленого виконавчим комітетом Полтавської міськради. Цього року, наприклад, — до 21 лютого 2011 року.

Варто зазначити, щоб узяти участь у конкурсі, кожному перевізнику треба заплатити 856 гривень 8 копійок (з урахуванням ПДВ).

Забери у «брата», або Посинілі ручки

Виходить, платять усі однаково, а маршрути отримують різні — хтось, за словами водіїв, «жирніший», хтось — навпаки. Мабуть, ні для кого ж не секрет, що «по кільцю» рухається більше полтавців, ніж на ту ж Дублянщину.

Якось негарно виходить: деякі водії «крадуть» пасажирів у своїх колег. І поки вони заробляють собі «на масло до хлібу», тим, кому «пощастило» жити в районі Вакуленець, Дублянщини чи Південного вокзалу, доводиться йти пішки додому темними вулицями або танцювати через холод на зупинці, чекаючи свого транспорту.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»