У Полтаві попрощалися з генералом Бабенком
У полтавському будинку обласної ради відбулося прощання з учасником бойових дій у ході Великої Вітчизняної війни, учасником бойових дій на території інших держав, генералом-лейтенантом у відставці, активістом обласної організації ветеранів України, яку очолював 15 років, Костянтином Степановичем Бабенко
Костянтин Бабенко
Віддати останні почесті покійному прийшли міський голова Полтави Олександр Мамай, голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко, голова обласної ради Іван Момот, перший заступник голови обласної ради Володимир Онищенко, заступник голови обласної ради Володимир Марченко, полтавські депутати, державні службовці, військові, ветерани та представники громадських організацій.
Костянтин Бабенко у тяжкі роки війни не злякався смерті та обрав шлях захисника Вітчизни. Костянтин Степанович воював і пройшов нелегкими воєнними дорогами до Берліна і Праги, рятуючи людство від фашизму.
Службі в армії він віддав 45 років. Костянтин Бабенко там пройшов усе: від молодшого лейтенанта до генеральського звання. В останні роки служби він командував протиповітряною обороною військового округу. За дорученням командування сумлінно виконував інтернаціональний обов’язок у В’єтнамі та Сирії.
Нагород у Костянтина Бабенко багато: орден Червоного Прапора, три ордена Червоної Зірки, два ордена Вітчизняної війни першого ступеня, орден Богдана Хмельницького, орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР», орден «За заслуги». До того ж Костянтин Бабенко нагороджений 26-ма медалями, 18 з яких — бойові. Та є ще одна, найбільша нагорода, яку він заслужив по правді. І її ніколи не повісять ветерану на груди, ніколи не поставлять на поличку до його основних нагород — це медаль за людяність, за вміння бути, а не називатися справжньою людиною. Саме таким Костянтина Бабенка і запам’ятали ті, хто прийшов вшанувати його пам’ять.
, «Полтавщина»