Сонце зекономило Полтавській аграрній академії близько 4 тисячі гривень

— Ідея створити лабораторію виникла у нас після того, як ми побачили подібні установи у Польщі. З приводу фінансування, частково наша академія дала кошти на її створення, а частково — польські виробники, які подарували нам батареї в рекламних цілях, — розповіла інтернет-виданню «Полтавщина» директор навчально-наукового інституту інформаційних та інноваційних технологій Полтавської державної аграрної академії, доктор сільськогосподарських наук, професор Антоніна Калініченко.

Іван Козаренко, Антоніна Калініченко та Роман Кордубан

За її словами, створюючи лабораторію, аграрна академія переслідувала три цілі: наукову, практичну і навчальну. 

Наукова мета: визначити вид батарей, що даватиме найкращий результат при підігріві води.
Практична мета: за допомогою певних приладів можна отримувати енергію для різних цілей.
Навчальна мета: студенти отримали базу для навчання.

— Ви ж розумієте, поки студент сам не покрутить, не розбере і не збере прилад до купи назад, він мало що може зрозуміти теоретично, — говорить Антоніна Володимирівна. — Полякам наше навчання також вигідне: якщо вони завозитимуть нове обладнання, то у них вже будуть спеціалісти в особі наших студентів.

Приміщення лабораторії

Керівник наукового гуртка, студент 5 курсу інженерно-технологічного факультету Роман Кордубан пояснив, чим так корисні батареї, встановлені на даху ветеринарної клініки ПДАА:

— Ми отримуємо енергію від сонця, вітру і повітря, за допомогою якої безкоштовно гріємо 1800 літрів води для одного студентського гуртожитку. Раніше гріли на газу, а тепер — за рахунок сонця. До того ж від отриманої електроенергії працюють комп’ютери нашої лабораторії.

Виявляється, 1 000 л води за допомогою електроенергії аграрна академія гріла за 45 гривень, на газу — за 15. Тепер же ту саму кількість води «на сонячних батареях» можна нагріти, витративши усього-на-всього 2 гривні, що значно вивільняє кошти аграрної академії.

— Щоденно нам потрібно 1 800 літрів води — економимо десь до 100 гривень на добу. Це що стосується літнього періоду. Зимою ж вода прогрівається повільніше — економії у половину менше, — говорить Антоніна Володимирівна.

Нагріту воду подають у дівчачу душову гуртожитку

Якщо підрахувати, з листопада 2010 року до кінця вересня цього року минуло приблизно 330 днів. Якби необхідну воду (приблизно 2 000 літрів) гріли, як раніше, на газу, це обійшлося б ПДАА в 9 000 гривень. За допомогою сонячних батарей, на сьогодні, лабораторія отримує ту саму кількість гарячої води за 5 280 гривень (якщо усі дні прорахувати, як зимовий період — 16 гривень на добу, тому реальна сума вийде ще меншою). Таким чином ПДАА зекономила за рахунок сонця приблизно 4 000 гривень.

— Фінансування у нас спільне. Кошти усі зберігаємо. А за рахунок такої економії можемо розширювати наші методичну базу — матеріали з відновлюючої енергії, — розповідає Антоніна Калініченко.

Роман Кордубан і студент 4 курсу інженерно-технологічного факультету Іван Козаренко пояснили інтернет-виданню «Полтавщина», як проходить процес нагрівання води за допомогою батарей. Як виявилося, останні, знаходячись на даху, вловлюють енергію сонця, виділяючи рідину гліколь — теплоносій, що нагрівається від колектора, а потім стікає до баків в лабораторії. Крізь баки вона протікає змієвиком і віддає тепло воді, а потім знову відкачується на дах. Додатковим джерелом підігрівання виступає ще теплонасос.

— Спочатку батареї було встановлено для того, щоб наша ветклініка мала гарячу воду, адже потребує її щоденно у великій кількості. Пізніше ми розширилися до того, щоб постачати нагріту воду ще й у дівчачу душову гуртожитку, що розташований поряд. Скоро плануємо зробити так, щоб і у хлопців була гаряча вода «від сонця», — розповідає Антоніна Калініченко.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»