У полтавській школі № 20 розказали про родзинки навчання та ювілеї

З нагоди 1 вересня «Полтавщина» спілкувалася із директором ЗОШ № 20 Валентиною Сорочан, яка протягом 10 років очолює заклад.

— Валентино Сергіївно, адміністрація кожної школи намагається зробити свій навчальний заклад неповторним, таким, щоб вигідно відрізнявся від інших. Розкажіть, будь-ласка, про родзинки своєї школи.

— Так, кожна школа унікальна і неповторна. У нас загальноосвітня звичайна школа, але тут є багато цікавого. Приміром, два роки тому в старших класах вивчали автосправу і після закінчення 11-го отримували водійські права. На жаль, сьогодні цього немає, тому що з’явилася норма, що вивчати автосправу з наступним отриманням водійських прав можна з 17,5 років. Уже кілька років діти у нас можуть отримати фах операторів комп’ютерного набору і секретарів. Їм видаються відповідні свідоцтва за зразком Міністерства освіти й науки. Допомагає нам у цьому Обласний учбово-курсовий комбінат, що у Крутому березі.

Юні екологи

Дружина юних пожежників

У позаурочний час працюють гуртки — танцювальний, вокальний, з вишивання, плетіння гачком, виготовлення ляльок. У нас є талановитий учитель з трудового навчання Алла Бережна. І наші діти разом із нею чудово володіють цими видами прикладного мистецтва. Крім того, ми запозичили одну цікаву ідею в наших друзів з Луцького художньо-естетичного колегіуму: виготовляємо пінопластові вироби, якими оформляємо школу до свят. Такого точно немає в жодній школі Полтави.

ЗОШ І-ІІІ ступенів № 20 у Полтаві

У нас є футбольний клуб «Поділ» із своїм статутом, де діти займаються десь до 7-го класу. Учитель фізкультури Віктор Сюсько найкращих своїх підопічних передає згодом у спеціалізовані спортивні школи. До речі, у «Подолі» займаються не тільки учні з нашого закладу, батьки приводять своїх дітей із інших шкіл. Я пишаються нашими юними спортсменами, зберігаю багато нагород і перехідних кубків.

На території школи орендує приміщення фітнес-клуб «Професіонал». Його керівник Лерник Матосян — громадянин і джентльмен — не відділяє себе від школи. У нас із ним кілька спільних спортивних проектів — проводимо уроки здоров’я, показові виступи під час Всеукраїнських тижнів здоров’я у вересні. Він допомагає нашим учням віком від 15 років у заняттях силовими видами спорту в рамках шкільної програми. На уроках фізкультури діти ходять до нього у тренажерну залу. Відмінникам навчання він дарує сертифікат на безоплатне відвідання фітнес-клубу на 6 місяців чи на рік. До речі, Лерник Григорович безоплатно тренує тих учнів, хто бажає професійно займатися пауерліфтингом.

Спортивна зала

Роздягальня

Хочу зазначити, що у наших дітей неабиякі успіхи у навчанні: є і медалісти, і переможці Малої академії наук. Так, знання англійської мови (не беручи до уваги 3-тю спеціалізовану школу в Полтаві) у нас на достойному рівні, що показують іспити та олімпіади.

Окрім цього, учні беруть участь у таких пізнавальних проектах, як, приміром, ДЮП — дружини юних пожежників. Екологічні проекти користуються популярністю. Є історичний гурток, який веде пошукову роботу, опікується музеєм честі школи. Там у нас зберігаються матеріали про заклад, відомості про наші досягнення, про людей, які у різні часи прославили школу — всім там знаходимо місце.

— Школа носить ім’я підпільника із «Нескореної полтавчанки» Бориса Серги, з чого все почалося?

— Так. До речі, у вересні виповнюється 90 років з дня його народження, а у грудні — 45 років з дня присвоєння його імені школи. Тож готуємося святкувати ювілейні дати.

— Скільки учнів у вашій школі і скільки вона може вмістити?

— У нас сьогодні практично сімейна атмосфера — навчається 400 учнів в одну зміну, хоча може — 540. У нас у кожній дитині вчителі бачать особистість, адже всі на виду. Колектив школярів — згуртований, адже школярі одночасно і дорослі, і діти. Є в нас учнівське самоврядування в старших класах, старшокласники вчаться допомагати молодшим.

До речі, у нас 44 учні у двох 11-их класах. У минулому році випускників не було у зв’язку із переходом на 11-річну форму навчання. Але тоді у нас було 42 учні у двох 9-их класах, при чому нинішній десятий клас — лише один із 25-ма учнями, решта продовжили навчання у закладах І-ІІ рівні акредитації. Сьогодні є тенденція така: батьки хочуть, аби їхні діти вступали до технікумів та коледжів, щоб уникнути ЗНО. Потім із дипломом і робітничою спеціальністю вони часто вступають до вишів ІІІ-ІV рівнів акредитації, здаючи лише вступні іспити

— Чи встигли підготувати школу до 1 вересня?

— Так, звичайно. Всі класні кімнати готові, спортивна зала у прекрасному стані, працює медпункт, їдальня, коридори відремонтовані, чудова актова зала, але дах над нею потрібно відремонтувати — будемо просити кошти у влади наступного року.

У першу чергу я вдячна батькам за допомогу. Працює Рада школи, де вони домовляються, які закупляти матеріали, що зробити власними руками.

Сьогодні як таких шефів у шкіл немає. Але 20-та школа, в минулому 69-та залізнична, отримує допомогу від своїх випускників. У нас тісна співпраця із вагонним депо Південної залізниці. Кожного року вони приходять до нас із подарунками. Так, на 1 вересня подарували дошку для першачків.

Допомагають політичні партії, комерційні організації. Так, Лерник Матосян у трьох класах замінив вікна.

Зараз реалізується багато проектів, які започаткувала міська влада. Це стосується і безкоштовних підручників, одномісних парт для дітей 1-4 класів, забезпечення першокласників безкоштовною питною водою. Потроху втілюється у життя проект з енергозбереження, ремонтуються покрівлі, відбувається комп’ютеризація. Так, у березні отримали п’ять комп’ютерів від міської влади і два — від доньки Бориса Серги Грицай Тетяни Борисівни, вона працює головним бухгалтером заводу «Лтава», зробила нам такий подарунок з нагоди 90-річчя батька.

— Скільки у вас першачків цього року?

— Ми набрали один перший клас із 36 учнів. На жаль, не можемо розбити їх на два, тому що є вимога Міносвіти: у класі має бути від 25 учнів. Але відмовити комусь ми не мали морального права, адже батьки цих дітей — у тому числі випускники нашої школи. Запевняю, що першачки не будуть обділені увагою. Їхній класний керівник Тетяна Сапронова — вчителька вищої категорії і професійний психолог, вона знайде підхід до кожного учня.

Юні танцівниці

Вироби учнів школи №20

Знаєте, ведеться активний скрупульозний запис діток від дня народження до 18 років у кожному мікрорайоні міста. За кожною школою закріплений певний мікрорайон. Так от, по нашому до школи № 20 мало б прийти цього року лише п’ять першокласників — діток, яким станом на 1 вересня 2011 року виповнилося 5,8 років. А прийшло 36. Тобто, у нашу школу батьки прагнуть віддати своїх дітей, ми пишаємося цим. Скажу вам більше. 10 років назад у нашій школі було 900 учнів, сьогодні 400. Але уже підростає покоління, яким замало існуючих дитячих садків. Тож у майбутнє дивлюся із оптимізмом — кількість учнів у найближчі роки зросте.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»