Вибух на заправці перетворив на жах життя двох людей

Людина, яка стала жертвою вибуху на автозаправці у Полтаві 27 січня, після звернень до різних органів влади, написала свою історію з надією привернути увагу відповідних інстанцій до свого становища. Подаємо цей лист повністю, зі збереженням стилю й орфографії автора. Ми готові надати можливість висловити свою точку зору на нашому сайті й іншим учасникам описаних подій.

Я, Фесенко А. С., в червні 2009 року за угодою з директором газової заправки «Екстраметан» Тютюнником Б. М., яка розташована по пров. Перспективний, 4а в м. Полтаві, орендував частину території заправки для встановлення там вагончику з обладнанням для шино-монтажу та ремонту авторезини. Місце для встановлення було вказано безпосередньо Тютюнником Б. М., куди я і поставив вагончик. Підключення вагончику до мережі електроживлення було зроблено з відома директора Тютюнника Б. М. від електромережі газової заправки «Екстраметан». Мною з директором був складений договір оренди частини території під вагончик, та на протязі наступного часу я сплачував йому орендну плату в розмірі 500 грн. на місяць.

27 січня 2010 року приблизно в 10:30 я разом зі знайомим Пилипенко С. С. приїхав на газову заправку. Директор Тютюнник Б. М. в цей час знаходився на території свого підприємства в зоні видимості, ми бачили один одного та здалеку привіталися. Коли близько 11:00 я включив освітлення в вагончику, стався вибух та почався пожар, від якого ми зазнали шокового стану та фактично потрапили в епіцентр полум’я. Ми чудом не загинули та вискочили з вогнища, отримавши значні опіки голови, обличчя, рук та спини. Вагончик шино-монтажу разом з майже новим обладнанням, значною кількістю чужої авторезини, колісних дисків та усіма нашими документами повністю згорів.

Пізніше, вже в лікарні, нам стало відомо, що на відстані близько одного метру від місця, де за вказівкою директора газової заправки «Екстраметан» Тютюнника Б. М. був поставлений вагончик шино-монтажу, знаходиться газопровід високого тиску. Цей газопровід був прокладений ПП «Палєнов і К» на замовлення Тютюнника Б. М. та знаходиться на балансі його заправки. Згідно Правил безпеки газопостачання України, споруди та будівлі повинні знаходитись не менш як за 7 метрів від підземних газопроводів високого тиску, але Тютюнник Б. М. легковажно проігнорував ці вимоги при виборі місця встановлення вагончику, а також не повідомив мене про відомий йому газопровід.

В ніч з 26 на 27 січня 2010 року стався витік газу з вказаного газопроводу, та близько 5 годин ранку в приміщенні заправки «Екстраметан» стався вибух, в результаті якого було вибито вікна приміщення. На щастя, тоді ніхто не постраждав. Всупереч Правилам безпеки газопостачання України директором та власником газової заправки «Екстраметан» Тютюнником Б. М. не було вжито заходів протипожежної безпеки, відключення будівель від електромережі, попередження чи евакуації наявних на території підприємства людей, недопущення інших осіб на цю територію. Також він не попередив особисто мене про виток газу та вибух на заправці. Директором та власником газової заправки Тютюнником Б. М. не було вжито заходів щодо ліквідації витоку газу або хоча-б для перекриття вентилів подачі газу в даний газопровід — прибулі на місце пригоди пожежники довго не могли загасити палаючий вагончик, так як з під землі біля входу в вагончик витікав газ. Бульбашки газу в калюжі біля дверей вагончику було знято на відео моїм другом відразу після ліквідації пожежі.

Після згаданих подій мене дуже дивує нездорова схильність цієї безвідповідальної людини, яка нехтує банальними правилами безпеки, до заняття небезпечним бізнесом, окрім газової заправки його інше підприємство — ТОВ «Оптима», (Полтава, вул. Жовтнева, 6 / 6), також займається газопостачанням та газовим господарством. Мабуть, я не перша жертва цього бізнесмена, а не виключено — і не остання.

Також виникає декілька дуже важливих питань про причину такого масштабного витоку газу з, порівняно, недавно прокладеного газопроводу, чим на замовлення Тютюнника Б. М. займався ПП «Палєнов і К», та чи не був виток, що відбувся, закономірним наслідком недодержання Палєновим М. М. всіх необхідних технологій та вимог прокладення підземних газопроводів високого тиску при виконанні ним означеного замовлення. Яким чином при здачі цього газопроводу в експлуатацію та ким фактично проводились випробування, та чи проводились взагалі, зважаючи на аварію та попередній, більш як тридцятирічний, «досвід» роботи Палєнова М. М на керівних посадах «Полтавагазу»? Виникає припущення, що ліцензії на проведення вибухо- та пожежонебезпечних газифікаційних робіт не завжди отримують відповідальні та чесні підприємці.

Я та Пилипенко С. С. отримали опіки ІІ ступеню голови, обличчя, рук та спини, у нас спотворені обличчя, ми постійно зазнаємо сильного фізичного болю. Зараз ми на лікуванні в другій міській лікарні, вартість ліків на кожен день приводить мене в найглибший шок.

Також в результаті пожежі мені було спричинено значні матеріальні збитки на загальну суму близько 150 000 грн. Ці гроші значною часткою є банківським кредитом, а частка позичена у друзів.

Тепер я маю величезні борги, але не маю де заробляти — усе перетворилося на попіл.

Я також не маю чим заробляти — мої руки не придатні до роботи на тривалий час внаслідок сильних опіків. В силу важких життєвих обставин, що склалися, свій трудовий шлях я розпочав у 12 років з роботи на шино-монтажу, і до цих часів заробляв на життя важкою фізичною працею, допомогти мені нема кому. Як тепер буде жити моя родина — маленький синок та непрацююча дружина? У Пилипенка С. С. також нема роботи, а вдома залишилась самотня мати-інвалід, в неї ампутована нога, а нещодавно вона впала на неприбраних вулицях та зламала собі декілька ребер.

Ми з Пилипенко С. С. є громадянами України. З моменту аварії минуло більше тижня, але взагалі ніхто не займається розслідуванням факту та причин вибуху і пожежі. З огляду на таке байдуже ставлення до нашої трагедії з боку держави, у нас виникає таке враження, що Конституція України написана заради авторів-законодавців, а держава існує тільки для державних діячів. А нещодавно мені стало відомо, що Тютюнник Б. М. є зятем колишнього народного депутата України двох скликань, дуже заможної та впливової в Полтаві людини. Отже, можна зробити висновок про фактичного власника «аварійної» газової заправки та пояснити кричущу короткозорість пожежників та повну бездіяльність правоохоронних органів.

Кинутий усіма на призволящще, я був вимушений звернутися з заявами до прокурора Київського району м. Полтави, Територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській обл., ГУ МНС України в Полтавській обл., ВАТ «Полтавагаз», а також проінформував Уряд України, кандидатів в Президенти України та відповідні контролюючи органи.

Але ж, навіть після моїх письмових звернень ніхто не поспішає — чи то строки виконання дозволяють, чи то вибори заважають. Не виключаю й інших версій, недарма Україна в списку найбільш корумпованих країн стоїть на 153-му місці зі 180.

Тепер звертаюсь до «четвертої влади» — в засоби масової інформації.

У мене поки ще залишилась маленька надія — якщо буду стукати в усі двері — може хтось відкриє?