Перше вересня: від квітів мамі до «банальщини»
Сьогодні у школах свято першого дзвоника. Новий навчальний рік учні бачать по-різному
На свято до Полтавської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2 завітав міський голова Олександр Мамай, подарувавши закладу новий мультимедійний проектор. Невеличкий внутрішній двір школи зібрав багато дітей з батьками. Після кількох музичних виступів та урочистих привітань, Олександр Федорович охоче фотографувався із дітьми, не оминувши жодного бажаючого. Лінійка скінчилася і діти розійшлися на свій перший у цьому році урок «Україна — наш спільний дім».
Самі ж учні далеко не завжди розділяють думку дорослих, які прийшли до стін школи у піднесеному настрої. І якщо першокласники ще не знають, чого чекати, то старшокласники більше переймаються майбутнім ЗНО і вступом до вишів. Кільком учням ми задали одні й ті ж питання: що вони чекають від нового навчального року та ким будуть після закінчення школи.
Ярослав (учень 10-го класу):
— Чекаю нових предметів, розумію, що тепер збільшиться відповідальність. Треба навчатися добре, скоро вступати до вишу. Ким буду після школи — ще не вирішив. Взагалі-то прагну бути інженером.
-
Ксенія (учениця 11-го класу):
— Хочу швидше побачити однокласників. Лишився рік до ЗНО і вступу, трохи хвилююся. Прагну стати фармацевтом.
-
Микита (учень 1-го класу):
— Чекаю багато нових друзів, а коли виросту хочу заробляти гроші. Навіщо? Вирощу багато квітів та подарую мамі.
-
Ірина (учениця 7 класу, фотографуватися відмовилась):
— Уже трохи сумую за канікулами. Зате тепер буду з друзями. Ким хочу бути я поки не знаю, думаю, ще рано про це хвилюватися.
Тимофій (учень 11-го класу):
— Жду того же, чего и всегда. Стабильность... Банальность. Мечтаю об учёбе в Харькове на технической специальности, так как хорошо разбираюсь в физике.
-
, «Полтавщина»