Львівські вчені досліджують невідомий науці мінерал, знайдений на Полтавщині
Нещодавно на одній з бурових Лохвицького району виявили унікальну породу
Під час проведення робіт бур зупинився, наче щось міцне стало йому перешкодою. Гадячанин Микола Торяник, геолог з 35-річним стажем, розповідає, що бурильник кілька разів намагався підняти бур на 3-5 метрів та знову опустити його. Всі ці спроби були марними. А коли бур підняли на поверхню, вигляд у долота був пожований. І це враховуючи, що прилад має твердосплавні коронки на кінці, які здатні подолати породу будь-якої твердості.
Ніякого результату не дала і заміна долота. Навпаки, коли прилад опустили на 4070 метрів, а потім вимушено підняли, від нього практично нічого не залишилося: бур було розтрощено на шмаття. Разом з уламками пристрою назовні витягнули шматок породи. Знахідка мала розмір курячого яйця сріблясто-сірого кольору, схожа на піщаник, але аж надто твердий. На жаль, фотознімок не може в повній мірі передати її вигляду. Так, по всьому каменеві розкидані цяточки, які на сонці виблискують різними кольорами.
Микола Федорович, як фаховий геолог, мінералів та породи бачив-перебачив, але нічого подібного зустрічати йому ще не доводилося. Тож він провів своє дослідження за допомогою мікроскопа та соляної кислоти, що використовує для обстеження мінералів. Але це не допомогло спеціалісту прийти до жодних висновків. Тоді Торяник пропустив крізь камінець електричний струм. Цей дослід виявив, що електропровідність знахідки менша, ніж у металів, але більша, ніж у каміння.
Микола Торяник з невідомим науці мінералом
Пан Микола спілкувався з приводу камінця з київськими вченими і ті запевнили, що нічого подібного серед гірських порід чи мінералів не зустрічали. Зацікавилися знахідкою і науковці зі Львову, які погодилися її дослідити.
Тим часом на згаданий бурильний пристрій поставили коронки іншого типу і продовжують роботу, сподіваючись, що знайдений матеріал, щоб це не було, займає невеликий за товщиною прошарок.
Якщо з’явиться інформація про цікаву знахідку від львівських науковців, ми відразу повідомимо про це читачів «Полтавщини».
для «Полтавщини»