Про низькі заробітні плати та цільовиків у ПНПУ

Серед випускників Полтавського національного педагогічного університету не так вже й багато тих, хто прагне працювати за спеціальністю. Студенти говорять про це неохоче, проте загальна думка зрозуміла — значна їх частина працювати вчителями не бажає. Гострою проблемою вже кілька років стоїть питання трирічного відпрацювання студентів-державників. Поки у суспільстві триває дискусія про законність таких дій (адже у випадку відмови від відпрацювання, студент має повернути державі кошти за своє навчання, що суперечить тезам Конституції), університети закінчують нову вступну кампанію.

Особливо бентежить випускників розподіл на місце роботи. Адже, якщо сам випускник вчасно не влаштується на роботу в сфері освіти — держава розподілить його сама. Щоправда, за розподілом, скоріше за все, направлять молодого спеціаліста до села на досить низьку заробітну плату із відсутністю житла і решти необхідних побутових умов. У містах же знайти вакансію вчителя зараз вкрай важко. Та й ті, що є, — дають лише половину навантаження, що у грошовому еквіваленті не завжди становить навіть мінімальну заробітну плату.

Окрім цілком прозаїчних фіктивних працевлаштувань, коли в документах лише зазначається місце роботи, але в реальності людина в установі не працює, існують інші варіанти. Один з них — цільове замовлення. Абітурієнт, що вступає в виш, одразу знає, як та де він буде працювати.

— Цільовиків ми набираємо за міністерською квотою. «ОКР Бакалавр» замовляє міністерство. Недозарахування може бути лише в тому випадку, якщо не було відповідного конкурсу на цільові місця. Ми приймаємо цільовиків, до речі, навіть для Головного управління освіти Дніпропетровської ОДА, — розповідає перший проректор ПНПУ Роман Анатолійович Сітарчук.

Проблему небажання студентів працювати за фахом перший проректор покладає на низьку заробітну плату та відсутність житла. Студент, якого розподіляють із свого міста на роботу в село, не забезпечується фактично нічим, окрім робочого місця.

Проректор з науково-методичної роботи Борис Год ділиться з нами точними цифрами по цільовому направленню:

— У цьому році, у зв’язку з демографічною ситуацією, студентів взагалі менше, відповідно і цільовиків також менше, ніж торік. На сьогодні у нас 93 цільовики на 338 державних місць.

— Борисе Васильовичу, чому на вашу думку, студенти-випускники ПНПУ не бажають працювати за фахом?

— Підготовка в цих стінах якісна. У нас багато викладачів, що займаються самовдосконаленням, працюють над собою. Проте у студентів часто не вистачає внутрішнього стимулу. Праця за фахом для них — це низька зарплатня, відсутність необхідних матеріальних умов. Мені здається, тут найбільшу роль грає матеріальний фактор.

Нагадаємо, що заробітна плата (ставка) молодого спеціаліста-вчителя у Полтаві складає за невеликими винятками більше 1200 гривень. Проте робота на повну ставку в полтавських школах — більше приємна фантазія абітурієнта, аніж реальність.

Олександр ЗГУРСЬКИЙ, «Полтавщина»