Полтавські сім’ї вважають достатнім дохід в 1300-1500 гривень

З метою дослідження самооцінки населенням України рівня своїх доходів та економічних очікувань на майбутнє Держкомстат України провів опитування домогосподарств області. Отримані результати свідчать про незначні зрушення у структурі оцінок домогосподарствами стану свого добробуту порівняно з 2009 р.

Як повідомила Ольга Грицаєнко, головний спеціаліст-економіст відділу обстеження умов життя домогосподарств Головного управління статистики у Полтавській області, частка домогосподарств, які надали високу оцінку своїм річним доходам (грошей вистачало навіть на заощадження), знизилась з 18,9% до 18,2%, водночас, знизилась і питома вага респондентів, які оцінили рівень своїх доходів як незадовільний, з 22,5% до 18,8%.

Оцінили рівень своїх доходів у цілому як достатній 81,2% домогосподарств, а 18,4% — як дохід, достатній для нормального харчування, але вони обмежували себе у споживанні непродовольчих товарів та послуг, крім того, 0,4% домогосподарств не могли забезпечити навіть достатнє харчування.

У ході дослідження першочергового спрямування можливих додаткових коштів респондентам було запропоновано визначити три пріоритетні напрями. При значному збільшенні доходів 52,5% домогосподарств спрямували б додаткові кошти в першу чергу на відпочинок, 47,9% — на лікування, 43,4% — на накопичення, 39,3% — на поліпшення житлових умов, 36,0% — на придбання побутової техніки, 32,6% — на придбання одягу та взуття. Порівняно з 2009 роком скоротилися частки домогосподарств, які витратили б додаткові кошти на поліпшення харчування (з 28,3% до 18,8%), на придбання одягу та взуття (з 41,3% до 32,6%) та на лікування (з 54,6% до 47,9%). Разом з тим, зросли частки респондентів, які спрямували б кошти на придбання побутової техніки (з 30,1% до 36,0%), на відпочинок (з 41,8% до 52,5%), на поліпшення житлових умов (з 32,4% до 39,3%) та на накопичення (з 34,0% до 43,4%).

У ході опитування домогосподарствам було запропоновано вказати, яка сума грошей необхідна в середньому кожній особі на місяць, щоб не відчувати себе бідними, що є одним з методологічних підходів до визначення суб’єктивної межі бідності. Найбільша частка домогосподарств вказала дохід у розмірі 1300–1500 грн. Цю суму зазначили 30,3% домогосподарств. Наступним за ступенем поширення був дохід у розмірі 1900,1–2300,0 грн. (21,8%домогосподарств).

Для дослідження критеріїв визначення середнього класу як основи стабільного розвитку суспільства в ході опитування домогосподарствам було запропоновано визначити розмір середньодушового грошового доходу на місяць, який, на їх думку, відповідає мінімальній межі майнового становища середнього класу. Найбільша частка респондентів (24,5%) вказали дохід у розмірі 2500–3000 грн. Наступним за ступенем поширення оцінок був дохід у розмірі 3500–4000 грн., який був указаний 16,6% домогосподарств.

Для дослідження питань суб’єктивної бідності та соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять. За результатами опитування 69,7% респондентів (у 2009р. — 67,0%) віднесли себе до небідних, але ще не представників середнього класу, до бідних — 26,9% (у 2009р. — 31,3%), до представників середнього класу — 2,8% (у 2009р. — 1,7%), до заможних — 0,6% (у 2009р. — не відніс себе жоден респондент).

За результатами дослідження думки респондентів щодо найбільших соціальних та особистих цінностей домогосподарства, як і в 2009р., основним пріоритетом вказали здоров’я (80,2% та 83,0%), другим — сім’ю, дітей (17,3% та 11,7%). Матеріальний добробут вказали відповідно лише 1,9% та 2,3% домогосподарств.

Більше половини респондентів — 54% — вважають, що відповідальність за їх добробут має нести як держава, так і вони самі, 20% — переважно держава, 19,5% — повністю держава. Лише 6,1% домогосподарств покладалися у забезпеченні належного рівня свого добробуту переважно або виключно на себе.

Підготував Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»