Розмір тексту

Хай ворогам України пір’я в роті виросте

Володимир Зайцев дарує козацьких голубів зі станиці Брюховецької мешканцям Гадяча Володимир Зайцев дарує козацьких голубів зі станиці Брюховецької мешканцям Гадяча

Кілька років тому мешканець села Жуки Полтавського району Володимир Зайцев на практиці взявся відроджувати історію свого села та — хай це не звучить пафосно — України.

Його дитинство пройшло на Кубані, куди в далекі часи були виселені запорозькі козаки, утворивши станиці Брюховецьку, Чепигінську, Канівську, Батуринську, Переяславську, Полтавську... Там жили переважно українці. Серед іншого майже в кожному другому дворі тоді тримали голубів.

Переїхавши вже дорослим у Жуки, Володимир Зайцев сам став завзятим голубівником. Нині в нього до сотні пернатих вихованців, які багато чим схожі на людей. Так само живуть у парі, піклуються про потомство, по черзі висиджують пташенят. Та головним своїм завданням у цій справі багато років тому чоловік визначив відродження давно втраченої породи українських козацьких бійних голубів, які надзвичайно красиво, мов акробати, перекидаються в повітрі й б’ють крилами. За його дослідженнями, понад два століття тому ця порода була вивезена козаками на Кубань з України. Замість них у нас почали розводити російських миколаївських голубів.

Володимир Зайцев розповідає, що після довгих пошуків знайшов у краснодарському краї козацьких бійних. Нині їх у нього до двох десятків, і чоловік дуже дорожить ними. Він упевнений, що українська історія, уособлена в голубах, зробила коло й вертає до нас.

Голуб Володимира ЗайцеваГолуб Володимира Зайцева

— Зараз я відроджую птахів, які колись жили в нашому краї й повертаються в Україну. Це мовби душі тих козаків, яких насильно позбавили батьківщини. Ці голуби унікальні, бо привезені з кубанської станиці Брюховецької. Пару я передаю мешканцям міста Гадяча, з яким пов’язане ім’я гетьмана, щоб їх тут розводили, — сказав Володимир Зайцев на конференції «Гадяч — гетьманська столиця. Історія, культура, національна пам’ять». — Треба повертатися до своєї історії. Замість звинувачувати владу, я вважаю, що кожен має хоч щось зробити сам, піднятися хоч на щабель вище своїх інтересів. Голуби для мене — маленька часточка історії, яку я хочу зберегти для майбутнього. Скільки б нас не знищували війнами й голодоморами, але Україна була й буде, а ворогам нашим хай у роті пір’я виросте.

Любов ПРИЙМАК, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему