21 рік тому проголосили Декларацію про державний суверенітет

Цей історичний документ Верховна Рада УРСР ухвалила 16 липня 1990 року. Відбувалося це в умовах «перебудови» й при наростанні національно-визвольних рухів у республіках СРСР. В Україні такою потужною силою був Народний Рух. Він, зокрема, і спонукав українських парламентарів до активних дій.

15 липня 1990 року почалася перша сесія Верховної Ради УРСР 12-го скликання. Уперше в історії ВР республіки функціонувала за парламентським режимом. Перша сесія тривала не день-два, як раніше, а 60 робочих днів. І в залі, і біля будівлі парламенту в цей час вирувало море пристрастей. Розглядати питання про державний суверенітет Верховній раді довелося в складних умовах.

Дискусії тривали довго. Але 16 липня поіменний голосуванням був ухвалений остаточний варіант тексту Декларації про державний суверенітет. «За» проголосували майже всі члени парламенту (утримався один, ще четверо були проти). Винести в назву документу слово «незалежність» депутати так і не наважилися, хоча відповідних пропозицій було немало.

Декларація проголошувала державний суверенітет як верховенство, самостійність, повноту й неподільність влади республіки в межах її території, а територію в наявних кордонах — недоторканною. Також у документі йшлося про прагнення економічної самостійності України, скасування «керівної ролі» Комуністичної партії, розподіли влади на три гілки: законодавчу, виконавчу й судову. Одним із головних положень документу було положення про громадянство. Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, й усі громадяни рівні перед законом.

Фактично Декларація про державний суверенітет була програмою побудови незалежної держави, першим кроком до прийняття 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності Україні.

Світлана ОДІНЦОВА, «Полтавщина»