Купуючи вікна, остерігайтесь фальсифікату

— Як відомо, віконні профілі виготовляють з дерева, пластику (полівінілхлориду) та алюмінію. Останні зустрічаються рідко, тому що без прошарку з теплоізолятора використовувати їх для житлових приміщень не можна, а технологія «теплих алюмінієвих вікон» доволі дорога, — говорить він.

За словами прес-служби ДП «Полтавастандартметрологія», перевірені століттями вікна з дерева поправу вважаються екологічно чистими. Втім, якісне дерев’яне вікно і коштує значно дорожче від пластикового, проте, на відміну від останнього, вимагає постійного догляду, інакше із зовні почнеться гниття, а якщо деревину недостатньо просушили, вікно через деякий час неодмінно «поведе».

Пластикові вікна лідирують по кількості продаж в Україні. І недарма, адже вони досить довго (від 20 до 50 років) зберігають бездоганний зовнішній вигляд без особливих зусиль з боку споживача, надійно захищають від холоду та шуму, не пропускають вологу. Щоправда через повну відсутність циркуляції повітря, таке приміщення треба частіше провітрювати.

Отже, сперечатися, яке вікно краще — справа марна. Головний критерій — якість. Існують якісні вікна і підробки. Важливо відрізнити одне від іншого.

На що ж слід звернути увагу, обираючи подібний товар?

Фахівці поправу вважають, що вікно починається із скла. 50% скла для вікон купують на Борському заводі скла (Росія), 30% — виготовляє вітчизняний Лисичанський завод склопакетів, інші 20% — це білоруське, німецьке, бельгійське та фінське скло. З нього роблять герметичні склопакети (однокамерні, двохкамерні та трьохкамерні), які наповнюють сухим повітрям. Якісний склопакет, повинен бути зі скла високого класу, з достатньою прозорістю без спотворень, щонайменше двохкамерним або з енергозберігаючим склом. Найпростіший склопакет дозволяє зменшити втрати тепла в приміщенні (в порівнянні з традиційними подвійними рамами) на 30-40%. Найміцнішим вважається триплекс — це два листа скла скріплені між собою невидимою для ока прозорою плівкою. Він з легкістю може витримати навіть сильний удар. Найкраще захищає від шуму вікно з товстими стеклами, питання звукоізоляції особливо актуальне для жителів будинків, що розташовані уздовж транспортних магістралей, там шум досягає 80 децибелів, встановлення якісного пластикового вікна відразу ж знижує його рівень до санітарної норми — 30-40 децибелів. До речі, з 1 січня 2011 року вступив в силу новий національний стандарт на склопакети клеєні, де розширено вимоги до цієї продукції.

Далі, слід звернути увагу на профіль, якщо мова йде про пластикове вікно, виготовляють його на основі ПВХ (полівінілхлориду), який отримують з нафти та солі. При виборі профілю має значення країна виробник, кількість камер, ізоляційні характеристики), чим більше у середині профілю відсіків заповнених повітрям, тим він «тепліший». В Україні використовують основні віконні профілі з трьома, чотирма та п’ятьма заповненими повітрям камерами. Товщина найтепліших сягає 127 міліметрів, втім такі призначені для території з холодним кліматом, для Полтавщини цілком достатньо й чотирикамерних.

Останній, але доволі важливий штрих — фурнітура (ручки, петлі, замочні механізми та інше) від фурнітури залежать способи відкриття стулок та режими провітрювання.

Щоб купити дійсно якісну продукцію, потрібно попросити у продавця відповідний сертифікат. Сертифікат відповідності — це документ, який підтверджує, що продукція якісна і відповідає вимогам стандартів. Він може видаватися, як на партію виробів, наприклад, віконні блоки для одної споруди, так і на продукцію, що випускається серійно.

Загалом сертифікати відповідності отримали понад 20 виробників віконної продукції області. Зокрема, постійно сертифікують свої вироби ПП «Артпрофі», ТОВ «ОптстройПолтава», Миргородський завод термозберігаючих конструкцій, ТОВ «Пластиком», ТОВ «Монтажтрансгаз» та інші виробники. Разом з тим є чимало напів підпільних підприємств, які усіляко уникають цієї процедури.

Отже, якщо Ви вирішили поміняти вікна, пам’ятайте: найкраще замовляти їх безпосередньо у виробника, це і дешевше і надійніше. 

Підготував Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»