Бублик Юрій Васильович народився 1 грудня 1973 року в селі Новоселівка Полтавського району, Полтавської області в родині українців. Його батьки — мати Наталія Іванівна та батько Василь Володимирович, на той час працювали в місцевому колгоспі.
В 1991 році закінчив Ковалівську середню школу ім. А. С. Макаренка.
Цього ж року вступив до Полтавського сільськогосподарського інституту за напрямком «Агрономія». І вже 01 грудня 1991 року, в день свого вісімнадцятиріччя, вперше пішов на виборчу дільницю і проголосував за вільну Україну, бо добре запам’ятав розповіді бабусі про колгоспи та голодомор, влаштовані Московією, запам’ятав розповіді дідуся про війну, де видавали одну гвинтівку на п’ятьох лише тому, що вони були українцями.
У 1995-1997 роках, після закінчення університету, працював головним агрономом Полтавського державного підприємства «Райагрохім», яке в липні 1996 року в процесі приватизації було реорганізовано у ВАТ «Полтавський Райагрохім».
1996-1998 рр. — слухач курсів заочного відділення Харківської державної академії технології та організації харчування за спеціальністю «Менеджмент», м. Харків.
З січня 1997 року по вересень 1997 року — головний спеціаліст територіального відділення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в Полтавській області, м. Полтава.
На виборах до Верховної Ради України в 1998 році перемогу здобули комуністи, а пов’язувати своє майбутнє життя із червоними Юрій Бублик морально не міг. Можливо саме тому в голову прийшли думки покинути Україну. А коли в березні 1999 року гнила, окупаційна державна система фізично знищила В’ячеслава Чорновола, Юрію Бублику згадалися його слова, які він говорив при зустрічі з полтавцями ще на початку дев’яностих: «Україна починається з тебе». Тому було прийнято рішення — не втікати від окупанта, а нищити його на своїй, Богом даній землі.
Разом з братом Олександром придбав акції підприємства, на якому працював, витративши всі родинні заощадження.
З вересня 1997 року по квітень 1999 року — комерційний директор ВАТ «Полтавський Райагрохім», с. Залізничне Полтавського району Полтавської області.
З квітня 1999 року по листопад 2010 року — голова правління ВАТ «Полтавський Райагрохім», с. Залізничне Полтавського району Полтавської області.
З 2006 року почав активно займатися громадсько-політичною діяльністю. Завдяки цьому, разом з братом Олександром, припинив земельний дерибан в Ковалівці, що чинився сільською владою, в 2008 році проти останніх порушено кримінальну справу та відсторонено від виконання обов’язків. Роздані землі частково повернуто громаді, до винуватців подано цивільний позов на 8 млн. гривень.
З 2010 по 2015 рік — член ВО «Свобода». З 2011 по 2015 рік — заступник голови Полтавської обласної організації ВО «Свобода».
На місцевих виборах (у 2010 році) провів до Ковалівської сільської ради 18 депутатів свободівців із 30 можливих, до Полтавської районної ради — 3 депутатів. А сам виборов посаду Ковалівського сільського голови.
З 20 листопада 2010 року по 12 грудня 2012 року — Ковалівський сільський голова, с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області.
З 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014 року — народний депутат України 7-го скликання (отримав підтримку 36,45% виборців 145 округу, 29 974 голоси).
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, екс-голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Член груп з міжпарламентських зв’язків з ОАЕ, Німеччиною, Канадою, КНР та Королівством Нідерландів.
З 27 листопада 2014 року — народний депутат України 8-го скликання (отримав підтримку 22,60% виборців 145 округу, 17 467 голоси).
Член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Голова підкомітету з питань місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
24 грудня 2015 року — вийшов з ВО «Свобода», причиною чому назвав «авторитарну модель керівництва партією».
Має свій персональний блог.
Сім’я: дружина — Бублик Тетяна Іллівна – (1978 р.н.), доньки — Ганна (1994 р.н.), Єлизавета (2000 р.н.) та Анастасія (2000 р.н.).
