18 травня, 19:04

Чи потрібний безвізовий режим Україні?

28 березня цього року в Дискусійному Клубі Полтава відбулася очна дискусія на тему: Чи потрібний безвізовий режим Україні?

Аргументи на користь безвізу наводив Кіхот (дискусійне прізвище), а на користь протилежної позиції — Афіна (дискусійне прізвище).

Перший аргумент «За»

Мрія.

Природньо, що повноцінне осмислене людське життя має визначеність, має взірець для наслідування. За взірець тримають здебільшого ті картинки, які ведуть ваше життя на краще. На краще ми розуміємо заможніше життя — в матеріальному сенсі. Тобто — достаток. І ми би хотіли, щоби картинки заможнішого життя показував нам практик такого життя, той, хто його досяг. Маємо надію, прямуючи тим шляхом, яким ідуть кращі, самим вийти на шлях заможності. За принципом: з ким поведешся, від того і наберешся.То ж безвізовий режим потрібний сьогодні Україні, як достойний взірець заможного життя, до якого хочеться прагнути. Мрія.

Перший аргумент «Проти»

Умови, за якими громадяни України матимуть можливості скористатися безвізовим режимом перетину кордону ЄС є настільки обмеженими, що мало громадян може ними скористуватися.

Згідно повідомлень у ЗМІ умови безвізового режиму є такими:

  • короткотермінове перебування в державах-членах ЄС — до 90 днів протягом кожного періоду в 180 днів. Порушення цього правила може призвести до внесення в Шенгенську інформаційну систему SIS та заборони на в’їзд до ЄС. Якщо необхідне перебування більше 90 днів за пів-року — то необхідно оформляти візу.
  • не дає права на проживання, працевлаштування, навчання в країнах ЄС. Для вказаних потреб необхідно оформляти візу та спеціальний дозвіл (на працевлаштування).

Перетинаючи кордон Шенгенської зони, громадянам треба мати при собі практично всі ті документи, які зазвичай вимагаються для отримання візи. Співробітник імміграційної служби може попросити підтвердити мету та умови подорожі, довести наявність достатньої кількості коштів для перебування на території ЄС та повернення додому. Зокрема, для того, щоб довести платоспроможність, треба пред’явити дорожні чеки, підтвердження бронювання житла, готівкову валюту і навіть наявність коштів на кредитній картці. Обсяг необхідних коштів напряму залежить від тривалості подорожі та вибору країни чи країн подорожі. Також необхідно буде придбати поліс медичного страхування, а у разі подорожі автомобілем — також страхування цивільної відповідальності власник транспортного засобу.У разі відсутності документів, які належним чином підтверджують мету поїздки, прикордонні служби можуть вимагати додаткових документів або відмовити у в’їзді на територію відповідної країни.

Другий аргумент «За»

Глобальна стратегічна дія безвізу — зняття ще одного штучного бар’єру, який заважав вільному пересуванню людей, ресурсів нашою планетою.Зняття бар’єрів в принципі, потенційно збільшує наші особисті можливості. От ми все життя порпалися в своєму огороді, а тепер маємо увесь світ під ногами. Обмеженість нас ніяк не надихала. Навпаки, нас надихає безмежність.Є ж різниця — сидіти у ямі, або ж споглядати краєвид з вершини гори.

У кожної людини з’являється більше шансів на краще життя. З’являється ширший вибір різних варіантів того, де і як жити.З’являється можливість мігрувати в ті краї, куди кличе серце.

Другий аргумент «Проти»

Більшість населення не зможе скористуватися безвізовим режимом через підвищення курсу долара, збільшення цін на всі основні види товарів, економічні негаразди в Україні та зубожіння населення.

Відповідно до даних Держстатистики вже з жовтня 2016 року субсидії отримали 7 677 тис. домогосподарств. Якщо врахувати дуже приблизно, що в одному домогосподарстві проживає дві дорослі особи, то виходить за допомогою до держави звернулося 15 млн 354 тис. громадян. Це 38% від усього населення України. Про які поїздки може йти мова, коли громадяни не можуть дозволити собі елементарне — оплатити комунальні послуги?

Третій аргумент «За»

Безвіз спростить життя в першу чергу активним, малому бізнесу, але ж активні не просять допомоги у держави, вони самі займають себе і дають жити іншим.

Стане легше подорожувати в першу чергу представникам малого бізнесу. Вони зможуть активніше користуватися можливістю їздити в Європу на ділові зустрічі, переговори, розвивати контакти з іноземними партнерами, закуповувати невеликі партії товару. Якщо принцип «90 днів за останні півроку» залишиться в силі, то вони зможуть у безвізовому режимі регулярно відвідувати Європу за 4-5 днів приблизно з частотою 3-4 рази на місяць. Що для такого бізнесу цілком достатньо.

А малий бізнес вирішує проблеми самозайнятості населення. Що вже плюс для країни.

Третій аргумент «Проти»

Безвізовий режим абсолютно нічого не дає ні бізнесу України ні самій державі.

З різних джерел інформації була озвучена вартість візи, це 30-60 євро. Бізнесмени, які мають робочі контакти з зарубіжними партнерами і, звідси, необхідність частих поїздок за кордон, завжди змогли оплатити візу. Для них ця сума була абсолютно мізерною, і тому відсутність оплати візового збору ніяк не позначиться на їхній діяльності. Хоча пакет документів які подавалися в консульський відділ для отримання візи, необхідно тепер завжди мати з собою.

Для самої держави Україна безвізовий режим ніяк не посприяє ні наповненню бюджету ні покращання її міжнародному іміджу

Фрагмент дискусії на тему безвізу з ЄС Фрагмент дискусії на тему безвізу з ЄС

По закінченні дискусії кожна із сторін залишилася на позиціях, яку захищала.

З погляду Кіхота безвізовий режим потрібний Україні. Найвагомішим аргументом для нього виявився другий — зняття ще одного штучного бар’єру, який заважав вільному пересуванню людей, ресурсів нашою планетою. А бар’єрів таких ще — хоч греблю гати.

Афіна вважає, що безвіз не потрібний. Для неї найвагомішим виявився її другий аргумент — більшість населення зубожіло, то ж не зможе скористуватися безвізом.

А кожен нехай сам оцінює наведені аргументи, наводить власні і вирішує, яка позиція для нього прийнятніша.

Чи потрібний безвізовий режим Україні? Чи потрібний безвізовий режим Україні?

Олександр ЗОЛОТУХІН, Дискусійний клуб Полтава

Дискуссионный клуб Полтава

Редактор проекту:
Александр Золотухин

Дискуссионный клуб Полтава
2