16.06.2011 | 14:59

Олександр Коваль за шкільну форму і сучасні вікна у школах

Олександр Коваль за шкільну форму і сучасні вікна у школах Олександр Коваль за шкільну форму і сучасні вікна у школах

Про це заступник губернатора повідомив «Полтавщині», відповідаючи на запитання інтернет-користувачів

— Пане Олександре, скажіть, будь-ласка, куди звернутися з проханням замінити в школі вікна, які там стоять з часів початку союзу — величезні совдеповські вітрини, які ніяк не сприяють енергозбереженню в наш непростий час, якщо школа сільська і не газифікована, хто оперативно може вирішити це питання? /skarlet/

— Це якраз те питання, яке лежить на поверхні, особливо в наш час, коли на енергоносії постійно збільшується вартість.

Слід бачити пряму також залежність між вікнами, у щілини яких заходять пальці, і здоров’ям наших дітей.

На жаль, усе впирається в брак коштів.

Є обласна, міські та районні програми, які спрямовані на енергозбереження та економію коштів. Є державні програми, а також ті, що пов’язані з використанням коштів так званого «Кіотського протоколу». Ми подали декілька проектів з освітянської галузі. Вони проходять зараз апробацію.

Ми рахуємо кошти, які використовуються на енергоносії, і розуміємо, що кожна копійка, заощаджена на них, — це можливість зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів. Коли у виплатах дві складові: заробітна плата та енергоносії — доходять майже до 90%, зрозуміло, що на все інше: обладнання, комп’ютеризацію, ремонт і т.д. залишається майже нічого.

Відома фраза: «Театр починається з вішалки». Так от, я думаю, що зараз у школах ми повинні починати з вікон, утеплення, економії енергоносіїв.

Це завдання діючої регіональної влади, міськрайвно, директорів шкіл. А джерела фінансування все ті ж — державні програми, місцеві бюджети і ті ж спонсори. Таке життя.

— Пане Олександре, скажіть будь-ласка, чи є шкільна форма обов’язковою, і чи має право вчитель, чи директор пресувати дитину за відсутність шкільної форми. А саме: брати пояснювальні записки з дітей, чому вони не в формі; говорити в присутності інших учнів, що нехай твоя мати піде на базар і купить чорні штани — вони 70 гривень коштують, якщо в неї немає — можу позичити; відправляти дитину додому переодягатися у шкільну форму і подібні дії? /skarlet/

— Загалом питання одягу — це також важливе питання. Існує поняття дрес-коду. Колись читав у спогадах Жака Дюкло, як його не пустили в заштатний ресторан, бо не було краватки, незважаючи на те, що його знали, як депутата Національних зборів і кандидата в Президенти Франції.

У навчальних закладах Європи, до яких ми намагаємося дотягнутися, існує певний дрес-код (Болгарія, Угорщина).

І у нас є певні вимоги, у тому числі до учнів, що навчаються в загальноосвітніх школах.

На мій погляд, це дисциплінує, є певним нівелюванням соціального розмаїття, бо всі учні рівні, і через статки батьків ніхто не повинен отримувати якусь перевагу. Бо основний критерій оцінки — це якість знань, а не від якого «кутюр’є» ти одягнений.

Інше питання, що форма повинна бути по кишені батькам.

Хочу сказати, що для дітей пільгових категорій і на шкільну форму, і на харчування кошти виділяються з місцевих бюджетів. Всі інтернати перебувають на утриманні держави і забезпечуються формою безкоштовно.

Думаю, що свою точку зору я виклав.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Культура і освіта